Родичі полонених та безвісти зниклих воїнів відкрили фотовиставку у Вінниці
У Вінниці вже дев’ять місяців поспіль проходять акції на підтримку українських військовополонених та безвісти зниклих. Починаючи з листопада 2023 року, щосуботи люди виходять на вулиці міста над Бугом, щоб нагадати суспільству та владі про тих, хто залишається в полоні або зник безвісти. Це не просто акції підтримки – це крик болю, який виривається з глибин серця кожного, хто втратив рідних або не знає їхньої подальшої долі.
Акції щосуботи
Наталія Дан – мати полоненого офіцера Олексія Ігнатенка, морпіха 36-ї окремої бригади морської піхоти. Її син потрапив у полон в Маріуполі, на металургійному комбінаті Ілліча, 12 квітня 2022 року (разом зі своїми побратимами). Наталія – одна з активних учасниць акцій. Вона розповіла журналістам “СічНьюз” про їхню мету:
Щосуботи, починаючи з листопада 2023 року, ми проводимо акції на підтримку полонених та безвісти зниклих Маріупольського гарнізону. Також, у світлі останніх подій, вони присвячені усім військовополоненим і зниклим, – розповідає Наталія.
Мета акцій — звернути увагу суспільства та влади на те, що наші рідні досі у полоні! Цим ми боремося за них, за їхню волю. Хочемо, аби їх знали й пам’ятали.
Серед учасників акції — дружини, діти, батьки та просто небайдужі громадяни. Усі емоції та заклики вони розміщують на плакатах, які тримають у руках.
Обʼєднання та довіра
Ольга Винокурова, одна з учасниць акцій, закликає всіх вінничан приєднуватися до них, розповсюджувати інформацію та пам’ятати про Героїв. Вона наголошує, що об’єднання з іншими бригадами лише підсилює їхню міць та робить голос родичів бійців чутнішим.
Ми об’єдналися з багатьма бригадами. Ви можете приєднуватися до нас також. Будемо раді бачити всіх, – розповідає Ольга. – Наша ідея полягає в тому, щоб було максимальне обʼєднання та довіра у час, коли ворог намагається сіяти розбрат і зневіру.
Не втрачають надію
Якщо родичі військовополонених мають підтвердження, що син, чоловік чи онук у полоні, то родини безвісти зниклих – у «підвішеному» стані. Але вони не втрачають надію.
Тетяна Майструк, дружина Воїна, який безвісти зник у 2023 році, розповідає:
Чоловік, Володимир Майструк, зник під Бахмутом. Ми всі об’єдналися, щоб відшукати наших хлопців. У нашому об’єднанні – сім батальйонів. Ні в кого з наших Захисників не підтверджується полон, і це дуже болить.
Катерина, дружина полоненого воїна бригади “Азов”, вже 28 місяців не знає спокою. Адже її чоловік залишається в полоні. Щосуботи вона кричить про допомогу, щоб привернути увагу суспільства до проблеми військовополонених. Вона вірить, що ця зусилля не марні. І кожна акція допомагає тому, щоб про полонених не забували.
У нас немає вихідних. Ми нагадуємо про полонених суспільству. Бо багатьом здається, що вже всіх обміняли. І бачимо результат наших старань. Про це почали більше говорити. Такі акції дають відчути, що подвиг наших рідних не забутий співгромадянами, – розповіла Катерина.
Полонені, оточені руїнами, Котрі створені російськими руками. Здорові люди стають каліками; Холодні підвали, вкриті виснаженими тілами. Немає спокою в страшенних муках. Немає муки в очах росіянина, Котрий лишає тіла в розрухах Й заробляє цим капітана. Немає полоненим місця серед мертвих, Немає смерті всім святим. Їх дух крізь дні живе, не стих, Бажання «жити» є складним. Аліна ТАЛАН, "СічНьюз"
Медики — не комбатанти
Не залишаються осторонь й військові лікарі, які опинилися в полоні. Наталія Дан нагадує, що медики — не комбатанти. Вони повинні бути звільнені, згідно з міжнародними законами. Але російська сторона нехтує цими правилами.
Медики є в кожному підрозділі, але про них часто забувають. Їх автоматично приписують до військових, хоча це невірно. Серед них також є й жінки, – розповідає Наталія.
Учасники акцій створили фотовиставку «Не мовчи». Вона передає весь біль та страждання, з якими люди стикаються щодня. Кожна фотографія на цій виставці – реальний момент, що передає усю глибину їхніх переживань.
Відвідати фотовиставку наразі можна у молодіжному центрі «Квадрат» за адресою вул. Театральна, 15. Надалі вона буде переїжджати в інші локації міста, та по усій Вінниччині.
Яна ТИХОЛАЗ, «СічНьюз»