Сьогодні Вінниця прощається із двома Захисниками
Вінничани Дмитро Величко та Олександр Парадовський пішли на фронт добровольцями. Боролися з російським агресором на різних ділянках фронту, інформують у міськраді.
“Великан” Дмитро Величко
Народився Дмитро Величко 8 вересня 1984 року у місті Кременець Тернопільської області. А середню школу закінчив уже у місті Немирів на Вінниччині, куди згодом переїхала його родина. Навчався у Вінницькому торговельно-економічному інституті ДТЕУ та Вінницькому технічному національному університеті. І саме з містом над Бугом пов’язав усю свою подальшу долю. До війни працював у ТОВ «Полімер», де пройшов від менеджера з продажу до механіка.
Був сержантом 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. У 2022 році боронив кордони країни на Сумщині та Чернігівщині, у 2023 тримав оборону під Бахмутом, а у 2024 – на Луганщині. На жаль, один із таких боїв став для Дмитра останнім. Життя воїна обірвалося 24 серпня в районі селища Білогорівка Сєвєродонецького району. Йому було лише 39… Вдома на нього чекали дружина та 12-річна донечка, батьки та бабуся…
У війську Дмитра називали Веліканом. Такий позивний дали не лише як похідний від прізвища, а й тому, що цінували за великі справи. За сміливість та самовідданість Дмитро Величко був нагороджений нагрудним знаком «За мужність в охороні державного кордону».
Дмитро цінував життя в усіх його проявах. Повністю віддавався роботі, дуже любив нашу сім’ю, – розповідає дружина полеглого воїна Людмила. – Також захоплювався спортом. Був знаним серед учасників вінницьких сплавів по Південному Бугу. Мав багато друзів, які завжди могли на нього покластися у важку хвилину…
Церемонія прощання із Дмитром Величком розпочнеться сьогодні о 9:00 за адресою: вул. Зодчих, 12. А о 10:00 панахиду за воїном відслужать у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Чин поховання оборонця відбудеться об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
У бригаді Лицарів Зимового Походу
Олександр Парадовський народився 1 січня 1978 року у Вінниці. Після закінчення 16-ї школи здобув професію столяра в одному з професійно-технічних училищ міста. Працював у ТОВ «Вінницька макаронна фабрика». Разом із дружиною виховував двох синів, яким зараз 12 і 15 років.
Воював у складі 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу, де серед його обов’язків було й смачно годувати побратимів. Свій останній бій оборонець прийняв 22 серпня поблизу селища Озерянівка Бахмутського району Донецької області. Олександру навічно залишилось 46 років…
Дітей Олександр любив без тями. Присвячував їм увесь свій вільний час: грав у футбол, брав на риболовлю, заохочував до плавання. Сам із юності займався веслуванням на байдарках, тож захоплення спортом залишились у нього на усе життя, – розповідає дружина полеглого воїна Ольга. – Також добре куховарив. На війні це його вміння стало у пригоді. Страви Олександра підіймали бойовий дух, повертаючи побратимів у хвилини відпочинку в атмосферу домашнього затишку…
Церемонія прощання з Олександром Парадовським розпочнеться поминальною службою у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Початок об 11:00. Попрощатися з оборонцем вінничани згодом зможуть також біля будинку за адресою: 1-й пров. М. Литвиненко-Вольгемут, 4.
Поховають воїна о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна, світла пам’ять полеглим Героям!
Володимир ПРИСЯЖНЮК, “СічНьюз”
