Сьогодні Вінниця прощається із трьома Захисниками

Ярослав Веслополов і Віктор Вітович воювали у лавах штурмової бригади «Червона Калина», Руслан Слободяник – у бригаді спеціального призначення «Азов». Їх поховають на Алеї Слави Сабарівського кладовища, інформують у міськраді.

Ярослав Веслополов – спортсмен і тракторист

Народився 2 серпня 2000 року у селі Потуш Вінницького району. У великій родині став сьомою дитиною. Після завершення Сутисківської школи-інтернату вивчився на тракториста. Вже у час повномасштабної війни зустрів своє кохання та створив сім’ю.

Ярослава повномасштабне вторгнення спіткало під час проходження строкової служби. Він продовжив служити у званні старшого солдата в Нацгвардії за контрактом. З цього літа воював у лавах 14-ї бригади оперативного призначення «Червона Калина». У роті ударних безпілотних авіаційних комплексів працював із FPV-дронами, які використовують для скидів боєприпасів на позиції ворога. Життя воїна обірвалося 23 вересня під час бою поблизу села Миролюбівка Покровського району Донецької області. Йому було лише 24 роки…

Як розповідає дружина полеглого воїна Ольга, Ярослав під час військової служби захопився спортом. Займався бойовим самбо, отримав чимало нагород на змаганнях. Крім того, брав участь у благодійних забігах, які організовували для збору коштів на підтримку дітей з інвалідністю. Любив народну українську пісню, захоплювався історією. Мріяв про сина, якого хотів назвати Святославом, щоб продовжити сімейну традицію славних імен доби Київської Русі.

Церемонія прощання із Ярославом Веслополовим розпопочнеться сьогодні о 10:00 в стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору. Чин поховання воїна відбудеться об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Віктор Вітович воював з часів АТО/ООС

Народився 26 січня 1976 року у Вінниці. Після навчання у 10-й школі здобув фах механіка, а згодом – вищу юридичну та економічну освіту. Перед повномасштабним вторгненням працював водієм на станції швидкої допомоги. Знали Віктора у Вінниці й як людину, яка стояла біля витоків та була однією із засновників Центру реабілітації «Гармонія».

Долучився до захисту Батьківщини у 2015-2016 рр. У зоні АТО/ООС на його долю випали найважчі бої на Луганщині – в районі міста Попасна. А з початком повномасштабного вторгнення чоловік знову добровільно взяв до рук зброю. На війні був водієм.
Разом із побратимами з «Червоної Калини» пройшов бойовими шляхами від Запоріжжя до Донеччини. Останнім для нього став бій 23 вересня поблизу села Миролюбівка Покровського району. Воїну було лише 48… Вдома на нього чекали дружина та двоє синочків. Одному з них 12, а іншому – один рік.

Як розповідає дружина полеглого воїна Ольга, Віктор був надзвичайно енергійним. Біля нього хотілося творити. Він практично всіх довкола запалював на добрі справи. Ніколи сам не опускав руки і допомагав іншим відчувати в собі силу боротися і не здаватися обставинам.

Церемонія прощання із Віктором Вітовичем розпочнеться о 10:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору. А об 11:30 громадську панахиду відправлять біля будинку культури у селі Агрономічне. Поховають воїна о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Руслан Слободяник – місіонер і автомеханік

Народився 25 квітня 1973 року у селі Якимівка Оратівського району. Після закінчення школи вивчився на слюсаря-автомеханіка. Згодом опанував ще й професію газоелектрозварювальника. У Вінниці працював майстром із ремонту автівок. Виростив двох синів. А як глибоко віруюча людина, свого часу разом із дружиною займався активною місіонерською діяльністю на Чернігівщині.

Руслан пішов добровольцем на захист країни на початку повномасштабного вторгнення. Потрапив до славнозвісної бригади Нацгвардії «Азов».

З минулого року воював у складі мобільного взводу технічного забезпечення цього військового з’єднання на Донецькому напрямку. Загинув при виконанні обов’язку в зоні бойових дій. Це сталося 21 вересня. Йому було лише 51…

Як розповідає дружина полеглого Героя Олена, Руслану надзвичайно боліло від того, що роблять із країною російські нелюди. Він хотів бути корисним у тій справі, в якій був фахівцем. Так і натрапив на пропозицію від “Азову”.

Рідним Захисник казав, щоб не хвилювалися, бо він лишень ремонтує техніку.

Бажав усім рясних божих благословінь. Сам же ніколи не втрачав своєї віри, чим підіймав також дух своїм побратимам. Не втрачав і віри в Україну, її Перемогу, – каже Олена.

Церемонія прощання з Русланом Слободяником розпочнеться сьогодні о 10:00 за адресою: 2-й проїзд Рембудівський, 15. А об 11:00 поминальну панахиду за воїном відслужать у церкві «Життя» (село Агрономічне, пров. Весняний,12). Чин поховання Захисника відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Героям!

Володимир ПРИСЯЖНЮК, “СічНьюз”

Читайте також:

Солдат з Вінниччини Ігор Лобасенко загинув на Курщині

Після ракетної атаки на Кривий Ріг під завалами знаходяться четверо людей