skip to Main Content
З питань реклами на сайті або співпраці звертайтесь:
Прайс Вакансії

Експерт «СічНьюз» пояснив, чому зростають ціни і чого від них чекати надалі 

За повідомленням Українського клубу аграрного бізнесу, за останній рік в нашій країні капуста подорожчала на 208,8%, картопля — на 88,8%, морква — на 51%, а імпортозалежність країни щодо молочних продуктів суттєво зросла. Що відбувається?

Детально цю ситуацію коментує авторитетний експерт «СічНьюз» Сергій Лямець – ексредактор фахового сайту «Економічна правда», секретар Національної спілки журналістів України.

Магія підрахунків

За словами Сергія Лямця, відбуваються кілька процесів водночас.

– Перший – інфляція. Щороку гривня втрачає купівельну спроможність. Ми бачимо це як зростання цін. Офіційно в Україні інфляція дуже мала – Національний Банк очікує 9,7% за підсумками 2024 року. Насправді вже котрий рік поспіль вона сягає мало не 30-50% на рік.

Ми маємо розуміти, що офіційні статистичні дані применшують показники зростання цін. Хоча при цьому фіксують, як стрімко дорожчають окремі позиції. Така “магія” можлива завдяки особливій методиці розрахунку, яка дозволяє фактичні 30-50% перетворити на 9,7%.

Зростання цін рахують за так званим “кошиком”, і до нього включають товари та послуги, які є найдешевшими та часто соціальними товарами для най-найбідніших прошарків населення. Але середній клас, до якого ментально відносить себе більша частина українців, купує товари та послуги набагато дорожче.

До того ж, під час війни дуже стрімко подорожчала енергія. Зокрема, через постійні відключення дуже багато бізнесів користуються генераторами або купують енергію з більш дорогих джерел, зокрема, імпорту. Звісно, що свої витрати вони перекладають у ціни.

«Інфляція дуже потрібна Уряду»

– До речі, заниження інфляції – це традиційні дії уряду та НБУ ще від часів Леоніда Кучми. Просто у останні роки, зокрема, з часу епідемії COVID, влада України вже не вважає зростання цін проблемою. Микола Азаров був останнім прем’єром, якого хвилювали ціни (приміром, на гречку).

Я не рекламую Азарова, а кажу про тенденцію, що владі тепер байдуже, що ціни швидко зростають. Навпаки, інфляція дуже потрібна Уряду, бо вона розганяє доходи бюджету. Сутність дуже проста: ціни зростають – і разом із ними зростає надходження податків, зокрема, ПДВ та акцизів. Тому на словах влада бореться з інфляцією, а на діях – стимулює її.

Психологічна цифра

Зауважте, що 9,7% – це психологічна цифра. Національний банк зробив усе, аби не перевищити відмітку 10%. Якщо населення побачить, скажімо, 10,7%, то вважатиме, що ціни зросли хіба не на 19,7%. Тому уряд та НБУ завжди занижували інфляцію.

До речі, ще десь до 2015 року НБУ був офіційно відповідальним за динаміку цін в Україні. Але у часи Петра Порошенка були прийняті майже 30 законів, які поступово скасували будь-яку відповідальність Нацбанку, бодай за що. Тепер він офіційно відповідає за “цінову стабільність”, але це поняття вкрай абстрактне. І юридично його не можна використати, аби притягнути НБУ до відповідальності.

Захоплення ринку імпортом

– Другий процес, що відбувається, – це захоплення ринку імпортними товарами. Це було і до початку повномасштабного вторгнення. 21 березня 2014 року Україна підписала Угоду про Асоціацію з ЄС на вкрай невигідних умовах. Фактично нами були зняті в односторонньому порядку усі захисні бар’єри на шляху доступу європейської аграрної продукції до українського ринку.

Офіційна позиція української влади – замовчувати цей факт, натомість розповідаючи про переваги майбутнього приєднання до ЄС. Розмови про несправедливість угоди призвели б лише до зупинення і без того уповільнення процесу приєднання України до Євросоюзу.

Зауважимо, що ЄС повного відкриття свого ринку для наших аграрних товарів не зробив. І щороку визначає квоти на постачання, зокрема, зерна, курятини, меду та інших груп. Особливість ЄС у тому, що аграрії Євросоюзу отримують величезні дотації від Єврокомісії. Як наслідок, вони можуть постачати до України товари інколи (не завжди) дешевше, ніж наші вітчизняні. Власне, зараз це і відбувається, але процес розпочався багато років тому.

Повільна розбудова переробного бізнесу

– Третій процес, що відбувається – вкрай повільна розбудова переробного бізнесу. Незважаючи на великий аграрний потенціал, Україна має вкрай погані умови для розбудови бізнесу. Зокрема, це стосується переробки.

Українському бізнесу набагато вигідніше експортувати сировину, ніж будувати потужності та продавати продукти переробки. Рано чи пізно, ці потужності все одно будуть зведені, але жодної державної політики у цьому напрямку немає (дивіться попередній пункт).

Війна і неетична поведінка бізнесу

Четвертий процес – це власне війна. Так, він не є визначальним, але все ж потужним. Багато фермерів та аграріїв пішли до ЗСУ. Багато земель заміновані та забруднені. В Україні дорогі пальне та добрива тощо.

П’ятий процес – неетична поведінка бізнесу. Продукти в Україні дорогі навіть у порівнянні з цінами у європейських супермаркетах. Але доходи населення є набагато нижчими, ніж в Європі. Тобто роздрібна торгівля поводить себе доволі неетично. Вони мають тисячу виправдань, але факт є фактом.

«Гривня неминуче буде девальвувати»

Шостий процес – періодичні девальвації гривні. З такою інфляцією гривня неминуче буде девальвувати. Останній раз це сталося у 2022 році. Яким буде наступний рівень вартості долару – можна лише малювати в уяві. Але це точно станеться. Бізнес постійно закладається на можливість девальвації. І тому підсвідомо чи свідомо завищує ціни, аби не отримати раптові збитки.

Отже, продукти харчування продовжать дорожчати і надалі. Це неминучий процес. Якщо ви можете собі це дозволити, купуйте продукти більш тривалого зберігання наперед. Хоча, як ми знаємо, більшість продуктів довго не лежить. Тому лишається лише більше заробляти. Чого нам усім і бажаю!

Фелікс ЖАНІН, «СічНьюз»

Читайте також

Експерт «СічНьюз» розповів про справжню мету роздачі «Вовиної тисячі»

Чи є «підводні камені» у молодіжних грантів від Уряду, коментує експерт «СічНьюз»

Поділитися
0 0 голосів
Рейтинг статті
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Back To Top