Чи має бути вища освіта в Україні дорогою, коментує експерт «СічНьюз»
Днями заступник міністра освіти Михайло Винницький заявив, що вища освіта за контрактом в Україні має коштувати дорожче, ніж зараз. Він навів такий аргумент: “Я не уявляю собі, як можна підготувати будь-якого фахівця вищої освіти за 25 000 гривень. А в нас є заклади вищої освіти, які таке пропонують. Переважно вони приватні, але все-таки 25 000 гривень: приходь і плати”.
На думку заступника міністра, “це просто купівля диплома”. Він навів дані, що у Румунії та Болгарії вища освіта коштує щонайменше 3000 євро на рік, тоді як у Німеччині це 6000 – 8000 євро на рік. В Україні, за його словам, середня ціна – 1000 євро.
Чи раціональні такі розрахунки і аргументи, зважаючи складне фінансове становище більшості українців, війну і виїзд певної частини молоді за кордон? Про це ми запитали авторитетного економічного експерта сайту «СічНьюз» Сергія Лямця – ексредактора фахового сайту «Економічна правда», секретаря Національної спілки журналістів України. Він пропонує розглянути цю заяву з різних боків.
Перше. Ми маємо розуміти, чи перейде ця заява у якісь конкретні дії.
Наприклад, щодо встановлення такого собі мінімального тарифу, дешевше за який вища освіта не може коштувати. Власне, так працює у сфері виробництва горілчаної продукції, аби гарантувати водночас якість алкоголю та вищу сплату акцизного збору.
Перевіривши першоджерело, ми не маємо інформації, що така мінімальна “стеля” буде запроваджена. Бо це можна було б розглядати як антиконкурентне рішення на користь тих університетів, які мають дорожчу освіту.
Друге. Якою загалом має бути політика держави щодо ціни?
Відповідь на це питання залежить від того, якою країною вважає себе Україна. Якщо комуністичною чи авторитарною, то держава має регулювати ціну. Якщо ринковою, то вирішувати питання ціни мають попит та пропозиція, а держава має виключно контролювати якість освіти. Тобто, якщо ВНЗ може дати якісну освіту за 1000 євро на рік, то нехай він це робить. Споживачі самі обиратимуть, до якого університету вони направлять своїх дітей – до більш дорогого чи менш дорогого, нехай із трохи гіршою освітою (не нижчою за стандарт).
Третє. А скільки коштує вища освіта в Європі?
Давайте поглянемо на цифри з Великої Британії, де здобув свій диплом власне пан Винницький.
Наприклад, в Університеті Глазго річна освіта для студентів undergraduate (для отримання диплому бакалавру) коштує 1820 фунтів – це трохи більше за 2000 євро. І лише для отримання диплому магістра вже доведеться викласти більше ніж 10 тис фунтів. Але ступінь магістра можна здобути вже після того, як ви проробили за спеціальністю та отримували зарплату щонайменше 20-25 тис фунтів на рік.
Те саме ми бачимо в Університеті Единбургу – 1820 фунтів на рік для місцевих студентів. Зауважте, що обидва університети входять до ТОП-100 світових.
Так, у Англії освіта дорожча. Натомість у Німеччині є багато університетів, у яких вища освіта до рівня бакалавру загалом безкоштовна. Отже, все далеко не так, як розповів пан Михайло.
Четверте. Рівень видатків
Ми маємо врахувати важливий момент. Будь-яку ціну треба розглядати не саму по собі, а у порівнянні з рівнем заможності людей. Простіше кажучи, чи можуть вони собі це дозволити?
Так ось, у Великій Британії вартість освіти дуже низька у порівнянні з річними доходами родини. Родина середнього класу може заробляти близько 100-150 тис фунтів на рік. Навіть після вирахування податків та великої кількості обов’язкових платежів, вона має гроші навчати свою дитину. Приблизно така сама картина у Німеччині та інших країнах “старої” Європи. Щодо Польщі, то останніми роками доходи громадян теж знаходяться на доволі високому рівні.
До того ж студенти у розвинених країнах зазвичай можуть отримати не лише позику на навчання, а і різного роду bursaries і scholarships (стипендії – ред.)
Україна на цьому тлі виглядає вкрай погано. Населення нашої країни має доволі низькі чи нестабільні доходи, про позики на навчання я не чув.
Отже, просто порівнювати наші ціни з цінами Європи – це те саме, що намагатися побудувати комунізм в окремо взятій країні. Дискусія має бути фаховою та враховувати багато складових. Але я впевнений, що пан Винницький саме так питання не ставив. Він розумна та фахова людина.
П’яте. Розумна складова у словах заступника міністра
Гадаю, що Михайло Винницький казав саме про низьку якість вищої освіти в Україні. На мою думку, це дійсно правда.
Якщо є ВНЗ, які готові просто “для галочки” прийняти студентів за гроші та імітувати навчання – з цим треба боротися.
До того ж, доходи викладачів та професорів дійсно є занизькими. У західному ВНЗ професор може отримувати щомісячну зарплатню у 5-7 тис євро на місяць та вище. Це неабиякі гроші. Принаймні вони дозволяють гарантувати базову стабільність та постійне підвищення кваліфікації. В Україні викладачі отримують вкрай мало, навіть у потужних та відомих університетах. Це – сором, але це відображення загального економічного становища нашої країни.
Вихід я бачу у контролі якості вищої освіти. А решту вирішить для себе споживач.
Михайло ШАФІР, «СічНьюз»
Читайте також
Експерт «СічНьюз» пояснив, чому зростають ціни і чого від них чекати надалі
Експерт «СічНьюз» розповів про справжню мету роздачі «Вовиної тисячі»