«Я закохався в Лесю Українку по-новому»: театрали готують вінничанам прем’єри
Наприкінці вересня у Вінницькому академічному музично-драматичному театрі ім. М. Садовського почався новий сезон. Про його особливості і очікувані прем’єри читачам «СічНьюз» розповіла керівниця літературно-драматургічної частини театру Світлана Фицайло.
Повернення після 40-річної перерви
– Ми відкрили сезон комедійним детективом у постановці Євгена Карнауха «Останній кат». Вона поєднує в собі Ірландію та Україну. Євген – талановитий молодий режисер, який зміг виїхати ще з окупованого Херсона і перебрався до Вінниці. Вже поставив третю свою роботу і збирається працювати над четвертою. Буде ставити виставу за драмою Лесі Українки «Кассандра». До речі, Євген Карнаух сказав мені нещодавно: «Я просто закохався в Лесю Українку по-новому».
Він не шукає легких шляхів, а обирає непростих драматургів, серед яких, наприклад, Мартін Мак-Дона. Також Євген поставив виставу «Стікери» драматурга Ігоря Носовського, який перебував в окупації. Саме після цього написав він цю п’єсу. Кілька тижнів тому наші театрали презентували «Стікери» на фестивалі у Дніпрі.
Днями у нас була прем’єра на малій сцені режисера Григорія Сиротюка. Зокрема метафізична драма «Пригода ведмедиків панда». Вона викликала різнопланові враження у глядачів.
Все ж добре, що в нашому репертуарі з’явилися нові вистави не лише для відпочинку і розваги, а й такі, що потребують мислення. Окрім «Пригод ведмедиків панда», це «Останній кат», – розпочала Світлана Фицайло.
– Світлано Володимирівно, які новинки ще чекають глядача цього сезону?
– До святого Миколая буде прем’єра «Пригоди в країні Оз». Її готує вінницький режисер Роман Хегай-Семенов
Після Нового року на малій сцені очікується постановка Оксани Бандури «Потяг» (за новелами Михайла Коцюбинського).
А Таїса Славінська вже приступає до роботи над дуже класною прем’єрою «Моя професія – сеньйор з вищого світу». Ця комедія була в нашому театрі років 40 тому. А зараз ми вирішили повернути її, саме до Міжнародного дня театру!
«Відволікають від думок про війну»
– Окрім Євгена Карнауха, чи ще працюють у вашому театрі актори і режисери – вимушені переселенці?
– Певний час у нас працювали харків’яни, І актори, і режисер Олександр Ковшун. Він поставив виставу «За дверима». Але згодом Олександр вернувся до Харкова.
Наразі ми запрошуємо співпрацювати Євгена Моргуна (Харків). До речі, він є одним із центральних персонажів у виставі «Останній кат».
– Якою є відвідуваність у воєнні роки? Зменшилася чи не змінилася?
– На самому початку війни ми не працювали. Далі певний час показували вистави у молодіжному центрі «Квадрат» (він знаходиться у підвальному приміщенні, поруч із театром – М.Ш.). А потім почали працювати, як зазвичай.
Глядачі у нас завжди є. Співпрацюємо із переселенцями, реабілітаційними центрами міста і області. Останнім часом почали більше ходити на вистави маленькі діти, школярі, студенти.
Глядачі постійно кажуть, що спектаклі відволікають від негативних думок про війну! Тому просять, щоб ми більше ставили щось легкого, комедій. Інші ж вимагають серйозних постановок, бо у кожного свій смак і вподобання. І навіть настрій впливає на вибір глядача.
Михайло ШАФІР, «СічНьюз»
Читайте також
У конюшні під Вінницею безкоштовно катають дітей переселенців
Акція добра та “Вишневі усмішки”: мистецька афіша Вінниці
У Вінницькому театрі ляльок дітлахи грали на сцені разом із дорослими