Як українська хустка рятувала життя, розповіли на святі вінничани

Сьомого грудня традиційно відзначають день української хустки. «Тернова хустка – оберіг роду» – з такою назвою відбулася вчора тепла зустріч, що об’єднала письменників, майстрів, творчі колективи та просто небайдужих до українських традицій у світлиці Вінницького обласного центру народної творчості.

Більшість старовинних хусток викрадено

Зібралися згадати, показати свої хустки, розповісти особисті історії, послухати пісні та вірші про хустку – символ жіночності, родинного оберегу. Бо в майже усіх родинних обрядах українці мали хустку – весілля, вивід наречених, покривання, хрещення, проводи в останню путь…

На жаль, мало хто з українців має родинні реліквії. Цінності зникли під час розкуркулення, колективізації, голодоморів та війни. Радянський чобіт майже розчавив духовність, обкрадаючи по максимуму родини українців. Про свою історію та особисту колекцію хусток розповіла директорка закладу Тетяна Цвігун.

Від її родини, на жаль, не залишилося старовинних речей. Адже діда-мірошника совєти розкуркулили та розстріляли. Але в родині виховувалися сирота Онися. І на неї родичі замотали дорогу хустку, таким чином врятувавши хоч щось. Після війни, у 1946 році, знову почався голод. Єдину дорогу річ, хустку, розрізали на чотири частини і продали на заході Україні. Так хустка, обміняна на зерно, врятувала сім’ю від голодної смерті.

Я маю свою особисту колекцію хусток. Кожна мені нагадує людину, яка мені її подарувала. Найстаровинніша – це хустка бабусі чоловіка. Вони заможно жили, тому хустка дуже дорога в прямому і переносному сенсі, – розповіла Тетяна Омелянівна. – Є хустка від працівників культури Гайсинського району, подарована на 50-літній ювілей, відтоді мого майбутнього чоловіка, від зятя та багато інших.

Різні історії збереження родинних реліквій розповіли присутні. Наприклад, принесла столітню тернову хустку, у дірочках, вінницька письменниця Лариса Сичко:

Це материна хустка, яка пережила голодомор, захована у стрісі разом із іншими родинними речами. Деякі хустки зі стріхи обмінювали на харчі. Так бабуся Мотря обміняла хустку на шматочок сала, яке багато разів варила з листям, грисом. І це врятувало життя частини родини. Адже після розкуркулення їм залишили лише кошик буряків.

Картини на хустці

А ще у світлиці представили мистецтво, дотичне до теми української хустки: вишивка, ткацтво, декоративний розпис, персональну виставку Тетяни Рихліцької. А також картини на хустці від Людмили Бондар. Загалом її авторський проєкт чималий за кількістю. А вчора було представлено  три роботи, де зображені мама чоловіка, Катерина Білокур, сама авторка з її родиною у вікні:

– Робота «Вікно» народжена у перші дні великої війни. Ворог був уже на Житомирській трасі, і постало питання про виїзд за кордон. Мама моя хвора не поїде, я теж захотіла залишитися тут, не знаючи, що буде завтра, на землі моїх пращурів. На картині – моя прабабуся, бабуся, мама і я – студентка, – розповіла художниця. – Наче дивимося у вікно хати старовинної, а предки звідти дивляться на нас. Напевне, вони і допомогли мені пережити ці дні. Я закривала вікна – і малювала. І надалі я тут, хустки мене тривожать, і далі працюю в цій техніці.

Одягали у минулому і нині

Хустка цінувалася завжди в українській традиційній культурі, це був неодмінний головний убір заміжньої жінки. Великою ганьбою вважалося для молодиці ходити з непокритою головою.

А незаміжні дівчата пов’язували хустину в холодну пору року. Вони пишалися своїми хустками, які родини купували відповідно до свого матеріального становища. Дуже старі хустки були полотняні з вишивкою, а пізніше з’явилися мануфактурні, багато з яких дійшли і до нашого часу. І ми, українки, продовжуємо традицію носіння цього головного убору: до церкви, на свята, під час домашньої роботи. А які нині стильні сучасні хустини, як їх елегантно та зі смаком уміють носити модниці!

Зі святом, українки!

Оксана НІКІТІНА, «СічНьюз»,
фото автора

Читайте також

Мудрі цитати Григорія Сковороди: відзначаємо День народження філософа

«Різдвяний настрій» у Вінниці: анонсуємо культурно-мистецькі події