Біля музею Коцюбинського красується рослина, яка цвіте раз у сторіччя
Хочемо ще раз звернутися до теми Михайла Коцюбинського у рік його 160-річчя. Якось, проходячи відносно тихою вуличкою повз літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського», який тоді не працював через ковід та його наслідки, через огорожу звернув увагу на шикарний квітник посеред садиби. А на ньому красувалась величезна рослина, схожа на «столітник», якого ми можемо зустріти чи не в кожній українській хаті.
Вже потім, коли перший в історії України музей з назвою «літературний» частково відкрився, мав змогу зблизька роздивитись цю дивовижну рослину. А представник музею пані Світлана (у відповідь на мою зацікавленість) пояснила, що Михайло Михайлович на початку 1910-х відпочивав та лікувався в Італії – на острові Капрі. Його, як і мене тепер, теж зацікавила ця рослина. І він привіз до Вінниці кілька екземплярів, які садівник дбайливо висадив у квітнику посеред садиби. Сьогодні на цьому місці ростуть та красуються вже «нащадки» тієї італійської рослини, яка називається агава.
Але вона має зовсім не італійське походження. Про то можна поцікавитись у розумної пані на ім’я «Вікіпедія». Вона годинами може розповідати про агаву. Та головне, на мій погляд, у цієї красуні навіть не те, що з неї можна варити текілу.
Це «Плач Єремії» та Тарас Чубай у своєму хіті співають, що «ти цього літа втретє розцвітеш», а ось наша загадкова агава розквітає тільки раз у сто років! Деякі види квітнуть частіше, ТаТоТаке… Цим загадковість та величність агави не вичерпується. Виявляється, що вона, розквітнувши вперше у житті… квітне востаннє. Вклавши всі свої соки й сили у квітку, агава миттєво гине…
З тих пір я, проходячи біля музею Михайла Коцюбинського», кожного разу вдивляюся у центральну агаву на квітнику та її «сестер». Чи не квітнуть?… А чи дочекаюсь я тієї щасливої миті? Напевне, у мої 65 шансів побачити, як розцвіте та загине чарівна агава Михайла Коцюбинського – нуль цілих, нуль десятих… Та це не головне, головне, що вона таки колись розцвіте!
Олександр МАЗАН, «СічНьюз»
