Історія волонтера, який пережив оточення, втрату житла і підрив на міні

До 24 лютого ми були звичайними людьми, але війна внесла свої корективи. І деяких вона торкнулася особливо. Дмитро Єлісеєнко працював фермером, землеробом, до цього працював за кордоном. Війна застала його зненацька. Потім окупація, підрив на міні та втрата житла. Зараз Дмитро – волонтер, він допомагає своїм односельчанам відновлювати будинки та село в цілому.

Як все починалося

Все моє село – всі будинки, кожен двір зруйновані. Волонтерити я почав з перших днів війни, будучи в селі, – розповідає «СічНьюз» чоловік.

Також він пригадує період, коли російські війська оточили рідне село Дмитра.

– Якщо сказати коротко, то це були не просто обстріли – це були ближні бої, техніка їздила по селі. У твоєму дворі бігали військові. Ми пішки виходили з оточення. І пікова частина волонтерства почалася після виходу, – пригадує Дмитро.

Волонтер почав збирати речі для своїх односельчан. Потім закрутилося і вдалося, навіть, назбирати сусіднім селам.

Село  повністю зруйноване

Після 90 днів окупації Дмитру та його старенькій матері пощастило повернутися до рідного села. Але картинка, яку вони там побачили, їх шокувала.

Коли ми повернулись, то це було жахливо. Село було повністю зруйноване, по дорозі неможливо було проїхати. Вона була заваляна деревами, камінням, елементами будинків, заборами. Була велика кількість покинутих тварин. Більшість з них коти, собак дуже багато загинуло, – ділиться Дмитро.

Тоді Дмитро зрозумів, що потрібно шукати можливості ще займатися тваринами, допомагати їм.

– Насправді бажання стати волонтером не звалилося з неба. Я став ним по тій причині, що я все це бачив, пережив і знаю, як це. Кожного разу бачив людей, спілкувався з ними. Я там виріс, знаю всіх, тих людей, як і він мене, – розповідає Дмитро.

Чоловік розповідає, що багато волонтерів, в тому числі і зооволонтерів дзвонили йому та казали, що їм потрібна картинка – трупи військових,тварин, людей, розрухи.

– Коли вже всі нафотографувались, все прибрали, люди перестали туди їздити. І вже їздять туди, де на слуху. Я далі продовжую займатися своєю рідною областю, – розповів Дмитро.

Кумівство серед волонтерів

Однак, на превеликий жаль, з досвідом Дмитро зрозумів, що серед більшості волонтерів панує “кумівство”. Люди почали менше донатити, а організації відмовляються допомагати.

Я писав відомим акторам, блогерам, співакам. В 90% був ігнор. Я неодноразово писав на сторінки для співпраці. Коли пишуть під постом зірки, який він молодець, вони відповідають «дякую». Коли пишу я – нічого, – розповідає Дмитро.

Якщо відповідають, то ніхто не допомагає. Хлопець вирішив схитрувати та написати людям, яких репостили собі зірки. Виявилося, що це чийсь однокласник, сусід, кум, сват, брат тощо.

– Важливий момент. Не дивлячись на всю ситуацію, яка склалась в мене, я жодного разу не допоміг собі та своїй мамі. В мене в дворі нічого не зроблено. Я нічого не відновлював за власний кошт чи за збір, – ділиться волонтер.

Дмитро взяв кредит під авто. Заправляється за власний рахунок. Оренда гаража, купівля мішків та всього іншого – також за власний кошт хлопця.

Нижче ми залишимо реквізити Дмитра.

Закликаємо долучитися та допомогти волонтеру

Приват Банк 4149609025893902

PayPal go.team.alice1@gmail.com

Банка Моно: https://send.monobank.ua/jar/26DXQfsSJN

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”