«Книги живуть довше, ніж люди»: презентували літопис про загиблих уманчан
В Умані (Черкаська область) презентували книгу про місцевих, які загинули у 2022 році. У ній йдеться про життя та мрії людей, яких вбила війна. Спеціально для «СічНьюз» автори розповіли про роботу над цією книгою під назвою «Пливе кача. Умань. 2022».
Звернення до рідних
Бачите, яка радість – відбій тривоги. Ось так би відбою війни дочекатися. Ми у вас багато чому навчилися, коли спілкувалися. Завдяки вам стали незламними, – з таких слів почала своє звернення до рідних загиблих Героїв головна редакторка книги Валентина Устинова.
Про загиблих у 2014 році
У 2018 році видали книгу «Слово про безсмертних». Туди входять історії про людей, які захищали нас із 2014 року.
– Тоді ми сподівалися, що перелік уманчан, які увічнені в цій книзі, не буде продовжуватися. На жаль, ми помилилися. У 2022 році, після першого загиблого, ми вирішили не мовчати. Хлопці, які віддали своє життя, гідні того, щоб про них пам’ятали. Ми закарбуємо їх у слові, думці й книзі. Колись не стане нас і рідних загиблих, а ця книга житиме вічно, – додала редакторка.
Пропустила крізь себе найбільше історій
Поміж усіх присутніх журналістів, у залі сиділа жінка, яка пропустила крізь себе не одну й не дві історії. Ксенія Князева найбільше спілкувалася з родичами.
Цікаво, що вона не мала за плечима журналістської і письменницької практики, проте чудово змогла описати героїв. Відчула біль рідних.
Віддали найцінніше – життя
Ця книга про уманських героїв. Тих чоловіків, які пішли захищати державу й віддали найцінніше – життя. У виданні є душевні спогади рідних загиблих та додані теплі сімейні фото.
Стас і в дорослості залишився по-дитячому запальним і довірливим. Щирим і привітним. Жартівливим і відповідальним, – цитата з книги про одного з Героїв Станіслава Ісакіна.
До речі, коли книга була вже надрукована, дружина Станіслава отримала ще одну посмертну нагороду – орден «За мужність» третього ступеня.
Живуть довше, ніж люди
– Коли працювали над книгою, у мене було бажання, щоб ці фотографії-спогади були як живі. Тому що людське життя, на жаль, коротке. На обкладинці зображено місце прощань із Захисниками.
І я хочу закликати, щоб більше уманчан виходило на прощання із загиблими військовими. Щоб люди не проходили повз, бо їм треба у магазин, а зупинялися віддати шану. Це найменше, що ми можемо зробити у порівнянні з тим, що для нас зробили Герої, – додала дизайнерка книги Анастасія Гришакова.
Аліна ТАЛАН, «СічНьюз»
