Мати ховає другого сина-добровольця Павла Михайлова

Павло Михайлов став у стрій за покликом серця. Воював у лавах 141-ї окремої піхотної бригади. Свій останній бій молодий боєць прийняв 29 липня поблизу села Лобкове Василівського району Запорізької області. Йому навічно залишилось 23 роки, інформують у міській раді.

Павло Михайлов народився разом із братом-близнюком 24 листопада 2000 року в селі Коробочкине (в минулому Коробчине) Чугуївського району Харківської області у багатодітній родині. Після закінчення дев’ятирічки місцевої школи здобув у Харкові кілька робітничих професій: зварювальника та муляра. З початком повномасштабного російського вторгнення сім’я була змушена шукати прихистку від бомб та снарядів. Знайшли його у Вінниці.

Всі чотири брати один за одним пішли захищати Україну, а матері та трьом сестричкам із дітьми випала важка доля – чекати.

Рік тому на війні загинув мій старший син, а тепер на щиті повернувся і молодшенький із близнюків – Павлик. Він не хотів сидіти вдома, коли його брати воюють. Через юний вік його не брали до війська, але наполегливість взяла своє, – розповідає мати полеглого Героя Маргарита Валеріївна. – Павлик був улюбленцем усієї нашої родини. Завжди допомагав, був веселим та життєрадісним, щирим та добрим. Любив дітей, легко сходився з людьми. Навіть тут, у Вінниці, встиг знайти друзів…

Церемонія прощання із Павлом Михайловим розпочнеться сьогодні об 11:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Поховають воїна о 12:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!

Володимир ПРИСЯЖНЮК, “СічНьюз”