Поради паліям опалого листя: чому не варто це робити
Осінній вайб теплих вечорів зараз часто псує дим спаленого листя. З першим листопадом, завершенням прибирання городів чи садків значна частина населення починає палити рослинні рештки.
І це шкідливо, заборонено і карається штрафом, тому зазвичай палять поночі. На цю тему звичний діалог сусідів-мешканців приватного сектору в чаті місцевої спільноти виглядає приблизно так:
– Хто по проїзду Квітневий палить листя? Нічим дихати ж!!!
– Це наш сусід, будинок номер такий-то…
– Викликайте поліцію! Хто знає номер дільничого?!
– Уже ходили до нього, обіцяв погасити!
– Люди, безкоштовний майстер-клас. Купуєте чотири беушних листи шиферу по 100 грн. Робите компостну яму. Маєте менше сміття та відмінне добриво. І дихаєте чистим повітрям! Не дякуєте.
Які наслідки від спалювання рослин?
А якщо серйозно, то насправді палії завдають серйозної шкоди, і не лише собі. Бо спалене листя (суха трава, стерня) це:
- Забруднення атмосфери і небезпека для здоров’я людини. При згорянні утворюються сполуки з канцерогенними властивостями, у повітря виділяється багато небезпечних для здоров’я людини речовин. Основною складовою диму є хімічно активна й небезпечна для людини сполука – чадний газ. Він дуже легко зв’язує гемоглобін крові, блокує доставку кисню до тканин, внаслідок чого виникає задуха та киснева недостатність, в першу чергу, головного мозку. Часто до вогню потрапляє пластик, що при згоранні виділяє не менше 75 високотоксичних речовин, в тому числі і діоксини.
- Загроза виникнення пожеж в екосистемі. Якщо палій підпалює суху траву, то вогонь може перекинутися до лісових масивів, Палаючі головешки перелітають на відстань 20-50 метрів, створюючи нові осередки лісової пожежі. Особливо при сьогоднішніх поривах вітру запросто ненароком спалити і власну садибу.
- Пожежі руйнують місця проживання багатьох видів рослин і тварин. Екологічна інспекція на своїй сторінці розповідає про нещодавній випадок в Іллінецькій територіальній громаді. Підпал берегової рослинності спричинив значні втрати для природного середовища: вигоріла значна ділянка берегової зони, що призвело до руйнування екосистем, зменшення біорізноманіття та забруднення атмосфери.
Штраф та кримінальна відповідальність
Штрафи встановлюють згідно із ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За спалювання стерні, луків, пасовищ, рослинності чи її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях у населених пунктах:
- від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів (3060 – 6120 грн) – для громадян;
- від 900 до 1260 неоподатковуваних мінімумів (15300–21420 грн) – для посадових осіб.
За ті ж дії на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду:
- від 360 до 720 неоподатковуваних мінімумів (6120–12240 грн) – для громадян;
- від 1260 до 1800 неоподатковуваних мінімумів (21420–30600 грн) – для посадових осіб.
Компостування – корисна альтернатива спалюванню
Найчастіше люди спалюють листя, бо не знають, куди його подіти. А найпростіший вихід – компостування. Це природний процес розкладання листя, трави та інших частин рослин за допомогою кисню і ґрунтових бактерій. З компосту садоводи та дачники отримають прекрасне добриво для росту рослин.
Ми на дачі не викидаємо жодної галузки, – розповідає 75-річна вінничанка Вікторія Олесіївна. – Осіннє листя, обрізані троянди, залишки після прибирання клумби, городу – все закидаємо у спеціальні рови між рядами помідор, зволожуємо, ворушимо час від часу. Наступного року міняємо місцями ряди з рослинами та компостом. Ніяких тобі токсичних багать і відсутність проблеми, куди подіти сміття.
Зазвичай роблять нехитру констукцію – компостну яму (із залишків шиферу, дошок). До опалого листя, обрізаних гілок можна додавати всі органічні відходи з кухні (обрізки овочів, фруктів, чайна заварка, кавова гуща). А ще компостування – це спосіб зменшити кількість сміття і засобів для його переробки. А відтак – ваш особистий маленький крок до збереження атмосфери планети.
Оксана НІКІТІНА, «СічНьюз»
Читайте також
Від видобутку вапняку Бушу може врятувати новий природний заказник
