«Росія окупувала Вірменію» – так тепер пишуть у вірменських підручниках історії
Подія, прямо скажемо, просто фантастична ще пару років тому. Здавалось би, «навіки братня» Вірменія, яку росія «захомутала» (ні, більш гучно звучить українською «заярмила») вже давно та, здавалось би, «залізобетонно», раптом «включила задню» й стрімко виходить з російської орбіти існування. І справа не тільки у Ніколі Пашиняну – нинішньому вірменському прем’єрові. Просто імперська («ординська») політика росії по відношенню до колишніх, нинішніх та можливих майбутніх «братніх» народів рано чи пізно приводить не до «стокгольмського синдрому», як вважають щуромордий путін та конемордий лавров, а до зовсім іншої реакції.
Я вже згадував про те, що Вірменія, яка є членкинею усіх заснованих росією «союзів», несподівано вигнала російську ФСБ, яка здійснювала функції прикордонної служби Вірменії. Зокрема, у єдиному міжнародному аеропорту цієї країни – «Звартноц». Росія ганебно «вийшла» під розмальований для «внутрішнього споживача» «жєст добрай волі». Але, як-то кажуть, «осад» у світі залишився.
Втім, як кажуть «на болотах», «бєда нє пріходіт адна». Вірменські ЗМІ повідомили, а російські підхопили новину про те, що на учбовий рік восьмикласники вірменських шкіл отримали новий підручник історії, де написано про окупацію Вірменії росією!!! Зокрема, популярна російська інформаційна агенція «Регнум» вустами росіянина з іменем Гєворг Мірзаян (ще раз посміємося з «руського міра») репетує з приводу новини про російську окупацію Вірменії.
Купа російських істориків, як після всирачки, «ломанулісь» до обговорення «вапіющєй нєсправєдлівасті», «нєльзя пєрєпісать історію», тири-пири… «Ментальність орди»…
Не знаю, чи підпадає Вірменія під термін «Схід». Але, думаю, що відома східна мудрість «Російські собаки «лают», а караван – іде» тут доречна.
Комусь здається, що це – така собі новина… дріб’язкова. Але давайте подивимось на цю історію з погляду вірмен. Це ми вже давно пережили період «дерусифікації», а для них – це дуже сміливий крок. Героїчний… Це – початок краху російського впливу на дуже близьку до цього країну. Це – чергова російська втрата, це – її маленька поразка, вже сьогодні й навіки закарбована в історію та її підручники.
Олександр МАЗАН, «СічНьюз»