Що дає привід для оптимізму для ЗСУ на Донбасі
Невеличка, але дружня журналістська команда «СічНьюз» доручила мені дуже важливу тематику нашого ресурсу – воєнну та військову. Тобто, вони виділили мені «сектор вогню», говорячи військовою мовою.
Про власний військовий досвід
Хоча я стріляв з танку та ДШК ще 45 років тому, але мене непогано навчили військовій справі. А військові посади командира взводу (вірніше, виконуючого обов’язки командира учбово-танкового взводу), старшини роти та командира середнього танку, участь у найкрупніших військових навчаннях в історії колишнього радянського війська («Щит-78») та найвище військове звання тодішньої строкової служби (старшина) дали певний досвід.
Звичайно, що «тягатися» з такими «воєнкорами», як Сергій Грабський, Олег Жданов, Роман Світан, Олексій Арестович та Олександр Мусієнко я не зможу. Але, розумно використовуючи відкриті джерела інформації та знання «театру бойових дій» (бо я наш Донбас «виходив», як то кажуть, своїми ногами), думаю, що така «бойова одиниця», як Олександр Мазан, ніколи не буде зайвою.
Інсайд від російського воєнкора
Я не прихильник «Телеграму», як засобу масової інформації, але вимушений іноді ним користуватись. І, менше з тим, маю декілька власних тематичних каналів у цій мережі. Друзі надіслали мені посилання на телеграм-канал (росіяни пишуть – тг-канал) одного російського «воєнкора», якого цитує «Військовий Літописець». Він прямим текстом у «прямому етері» пише:
Противник стягивает огромные резервы в Славянск, Краматорск, Ямполь. Попытается прорваться в направлении Кременной, Сватово и Лисичанска»
Це повідомлення датоване дев’ятим серпня. Хочу уточнити, що Ямпіль – це селище Лиманського району Донеччини. Воно розташоване на залізничній лінії Лиман-Сіверськ, а також в напрямку від Лиману у бік Кремінної та Лисичанська що на Луганщині. Не плутати з Ямполями, що є містами на Черкащині і Вінниччині.
Не думаю, що наші резерви там – «огромниє», але, як говорять на росії, «у страха – глаза вєлікі».
І це – добре. Якщо вже їхні «воєнкори» відверто «пабздьохівают», то щось там справді таке «намічається». Підтвердженням тому – відносне затишшя на Лиманському (зустрічному для росіян) напрямку з боку російського війська.
Успіх під Кремінною
Аж ось учора вже наші військові підтвердили інформацію, що українська армія мала успіх та просування у напрямку окупованої Кремінної. А точніше – «під Кремінною».
На фоні загального та суцільного смутку про Покровськ, Мирноград та Селидове з Кураховим, інформація про наш успіх під Кремінною (цю місцину ще часто називають «Серебрянським лісом») – дає нам привід для оптимізму і підтверджує двотижневої давнини інфо від російського «воєнкора».
Олександр МАЗАН, «СічНьюз»
