Не всі знають, що у лісах Вінниччини живуть зубри – тварини, занесені до Червоної книги України. Вимираючий вид, представники якого, попри велетенські розміри та вагу, є досить вразливими, полохливими, а часто – навіть легкою здобиччю для хижаків і людини. Їх не так легко побачити, але у подільських лісах насправді проживає найбільша популяція зубра європейського в Україні.
Живуть у хмільницьких лісах
«Перепис» 2024 року зафіксував 125 особин зубра європейського в угіддях філії «Вінницьке лісове господарство». Лісівники щороку проводять зимовий облік диких тварин, під час якого встановлюють приблизну кількість основних видів. А червонокнижні зубри – на особливому контролі. Для порівняння: всього в Україні, за даними Міндовкілля, є близько 400 зубрів.
Мешкає найбільший представник європейської фауни у нашій області на обмеженій території – нині це лісові угіддя філії «Вінницьке лісове господарство». У колишньому – Хмільницький лісгосп. Але так було не завжди.
У лісах Вінниччини зубри не водилися. Точніше, були, але ще у сиву давнину, поки їх майже повністю не знищили люди. У нашу область шістьох зубрів завезли лісівники у далекому 1979 році. Відповідна підгодівля, догляд та охорона забезпечили ріст чисельності цього зникаючого виду.
Вінницькі лісівники щороку спостерігають чітку тенденцію до збільшення популяції: у 2021 році зафіксовано 110 голів, у 2020 році зуброва родина нараховувала 107 особин. А під час зимового обліку 2023 року в лісових угіддях філії «Вінницьке лісове господарство» ДП «Ліси України» уже зафіксували 117 особин, у 2024 році – 125 голів. Тому вінницька популяція наразі залишається найчисельнішою родиною цієї червонокнижної тварини в Україні, – розповів «СічНьюз» Сергій Перов, начальник Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (ЦЗМРУЛМГ).
Требухівська трагедія
На жаль, зубри гинуть не лише природною смертю і в наш час. Приміром, 2022 року під колесами автівок загинуло дві самки. Не зважаючи на попереджувальні таблички «Обережно, зубри!», що встановили лісівники уздовж доріг, водії перевищують швидкість, нехтують власною безпекою та життям диких тварин. Хоча це не єдині випадки загибелі червонокнижних тварин.
Трагедія у 2016 році, що сталася біля села Требухи Літинського району Вінницької області, забрала життя 15 зубрів. Їхні тіла знайшли потопленими у ставу, а винуватців злочину так і не покарано, – згадує Валентин Пастух, провідний спеціаліст відділу мисливського господарства, полювання та рекреації ЦЗМРУЛМГ.
У 2012 році в лісі біля села Матяшівка браконьєри вбили маму-зубриху. При обстеженні прилеглої до місця злочину території єгерська служба Хмільницького держлісгоспу знайшла новонароджене теля зубра. Зубреня вигодував з соски старший єгер Олександр Сіваченко.
Тоді лісівникам довелося докласти чимало зусиль, щоб зберегти популяцію, звести докупи стадо, яке розбрелося в паніці по лісах.
Переселяють, бо на Вінниччині забагато
Сьогодні завдяки професійній роботі лісівників чисельність зубрів в області зростає. Вінницьких зубрів навіть відловлюють та переселяють в інші регіони України. За минулі роки 34 вінницьких зубри переїхало в різні куточки нашої країни – у мисливські угіддя Чернівецької, Львівської, Волинської, Івано-Франківської областей. Їх переселяють із метою збереження виду, для регулювання оптимальної щільності, яка на Вінниччині становить п’ять особин на 1000 га угідь.
А це вже забагато при нормі три особини на одну тисячу гектарів. Хоча для людини зубри безпечні.
Відлов і переселення дозволяють регулювати оптимальну щільність зубрів. Інші господарства купують вінницьких зубрів для такого корисного методу, який по-простому називають «освіження крові». Суть його в тому, що потомство, отримане від тварин з різних місцевостей, має бути міцнішим, витривалішим. Хоча про абсолютне «освіження» крові можна говорити в тому випадку, коли зубри завозяться до нас з Європи, Білорусі, країн Прибалтики.
Як «приручити» тварину
Відлов зубрів здійснюють пізньою осінню, взимку і навесні. У теплу пору їх не перевозять, щоб зубр не постраждав від спеки. І ще у зв’язку із періодом весняно-літньої зубрячої декретної відпустки.
Цією відповідальною та важкою справою займаються мисливствознавці та єгері. Вони і вдосконалювали самотужки на практиці спеціальну пастку.
Це така дерев’яна коробка, у яку зубра заманюють смаколиками. Після чого кришка пастки закривається. А зубр потрапляє у досить тісний простір, що унеможливлює його спроби розламати пастку. У неволі велетень поводить себе агресивно.
Хоча лише теоретично все так просто. А в житті у цій справі вистачає нюансів. Наприклад, два роки пішло на відлов зубрів для переселення в ДП «Сторожинецький лісгосп» Чернівецької області. Одного року для них було відловлено і відправлено 7 особин (2 самці, 5 самок), а ще три самки лісівники відловили наступної зими.
Це дуже непроста справа, адже самиця зубра відзначається неабиякою інтуїцією і розумом. Тому її так важко заманити у пастку. Самця набагато легше виловити. А з самкою трапляється так, що вона зайде у пастку, виїсть увесь корм – і як ні в чому не бувало виходить із неї! – розповів Пастух.
Меню зубра
З першим снігом лісівники зазвичай розпочинають зимову підгодівлю диких тварин. Це допоможе їм пережити холодну пору року з найменшими втратами, а ще – стримає від міграції в пошуках їжі. Протягом літа-осені для тварин готують сіно, гіллячковий корм, зерно, коренеплоди, купують сіль.
Зубри мають хороший апетит, ось лише деякі факти:
Один зубр на добу взимку потребує 10 кг сіна, 4 кг зерна, 2 кг коренеплодів, 50 грамів кам’яної солі.
Взимку залюбки обгризають молоді гіллячки кущів, лісових дерев.
За добу один дорослий зубр при вживанні сухих кормів споживає близько 100 літрів води. Тому водойми у місцях проживання популяцій – обов’язкові.
Ось стільки нюансів (а це – лише частинка) слід знати й виконувати лісівникам, щоб вінницька родина червонокнижних велетнів зростала. І щоб вони і надалі залишалися візитівкою вінницьких лісівників, населяючи подільські діброви.
Оксана НІКІТІНА, «СічНьюз», фото з архіву ЦЗМРУЛМГ
