«Вінницькі» чехи, грузини і поляки зберегли свої гастрономічні традиції
Різні народи, що мешкають на Вінниччині, не сваряться і не сперечаються, що смачніше: голубці, долма чи сарма. Все це – смачно!
У цьому переконалися відвідувачі обласного свята «Чим хата багата, тим і рада».
Тут були представлені не просто національні страви, а самобутні традиції різних національностей, які мешкають на Поділлі.
Усі живуть мирно
Фестиваль національної кухні започаткований Вінницьким обласним центром народної творчості в 2008 році. Цього року також усе те унікальне, неповторне, збережене поколіннями культурне надбання у гастрономічному прояві прийшли показати представники кількох національних товариств Вінниччини.
На території нашої незалежної України в мирі та злагоді проживали, проживають і будуть проживати представники багатьох національностей. А наша Вінниччина – найкраща серед усіх областей, тому що тут проживають дуже згуртовані, дружні і гостинні національні спільноти. Сьогодні я знаю про вашу величезну волонтерську допомогу, тому ще раз дякую за це головам національних спільнот, – зазначила на відкритті свята в.о. начальника управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА Алла Ратинська.
Вона також додала, що ми різні, але нас об’єднує одна подільська земля, яка стала дбайливою матір’ю для всіх народностей, які тут проживають.
Гості дегустували смакоту
Учасниками свята стали національні товариства Вінниччини: «Конфедерація поляків Поділля XXІ століття», Вінницька обласна грузинська община «Арго», Вінницький благодійний єврейський центр «Хесед-Емуна», Вінницька міська громада азербайджанців «АТЕШ», Центр ромської культури Вінниччини «Баро Дром», індійська світлиця з Гнівані, чеська світлиця з Миколаївки (Хмільницький район). Вперше у заході взяла участь кримськотатарська ГО «ВЕТАН».
Українську національну кухню представили старовинні страви з кількох територіальних громад, що занесені до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. А це яланецькі паляниці з Томашпільшини, традиційна страва годзя із села Підвисоке з Оратівщини. А ще – крижопільська каша кабачанка, обрядова різдвяна випічка з Хмільського району. А яка смакота – чорнослив, тушкований у сметані, або молочний кисіль із вишнею!
Все, що було представлено, могли спробувати гості свята. Загалом очі розбігалися від різноманіття став: риба по-циганському, форшмак, грузинські соуси, польський овочевий салат, пиріжки та вареники.
Секрети приготування
Азербайджанська кухня представила неймовірні солодощі (шакер-бура та пахлава), а також м’ясні страви (плов та долма):
Долма – це начинка з рису та яловичини, яку загортають у виноградне листя. Використовуємо спеціальний сорт винограду, який росте лише в Азербайджані. Ми привозимо аж звідти листя для цієї страви, – розповіли представники общини.
Традицію приготування 12 видів солодкого печива на усі великі свята та значні події донесла до нащадків представниця чеської громади, українка у третьому поколінні, Галина Ярославівна із села Миколаївка:
Не уявляю, як колись мої предки встигали все це приготувати, – зізнається господиня. – Адже для кожного виду солодкої випічки замішувалося інше тісто. А це ж колись стільки ще й важкої домашньої роботи було.
Крім особливостей різних страв, представники національні спільнот презентували і свої танцювально-пісенні традиції.
Оксана НІКІТІНА, «СічНьюз»,
фото автора
Читайте також
«Мамалига VS Банош»: на фесті їли страви з кукурудзи і донатили на Mavic
Унікальні подільські страви представили на виставці гастроспадщини
