Вінницькі зооволонтери знаходять домівку покинутим тваринам навіть за кордоном
Наші пухнасті і не дуже, породисті чи «двортер’єри», хвостаті котики і песики, щурики, папуги, акваріумні рибки, кролики і хом’ячки, а також екзотичні тарантули, аксолотлі, паличники – такі різні у людей підопічні тварини. Але найчастіше, звісно, вінничани заводять в домі котиків та собачок. Відповідно – саме ці види найбільше і опиняються на вулиці. Журналістка «СічНьюз» поговорила з різними людьми саме про величезну проблему нашого суспільства – як побороти недбале, несвідоме, жорстке ставлення українців до тварин.
«Годуючи голодних тварин, я збагачую свою душу»
Олеся Жовтан (Крижопіль) зізнається, що годувала бродячих хвостиків тихцем від мами ще зі шкільних років. Відкрити банку з тушонкою ключем не вміла, тому вирізала дірку ножем, пригощала котиків чи собачок, а порожню банку ховала десь у сараї. Сьогодні вона радіє, що може відкрито допомагати тваринам: шукає господарів згубам, розвозить корми по сміттярках у морози.
Нині у неї мешкає семеро котів та дві собаки. Майже всі вони – знайди. А ще Олеся щодня їздить годувати троє котів знайомого, який наразі відсутній і не може турбуватися про домашніх тварин.
Мілку притягла минулого літа моя племінниця. Поки ми з сестрою по телефону пробували їй довести, що не можна зносити додому усіх котів, яких викидають двоногі істоти, вона вже чекала під дверима із цим пискликом, зачуханим, із закислими голубими оченятами немовлятком. Я знайшла спеціальну пляшечку із соскою для вигодовування малесеньких кошенят, молоко і зрозуміла, що у мене з’явилася ще одна дитина. Ну, як його можна вигодувати як рідного і віддати? – каже вона.
Усіх тварин господиня планує стерилізувати, бо вже має негативний досвід, коли її Мурчик пішов «женитися» і не повернувся. До речі, кіт також був знайдений на трасі, попав під автівку у виснаженому стані, майже без шерсті, але без ушкоджень.
Я довго чекала і вірила у повернення Мурчика, тому коли знайшла наступного кота – абсолютну копію Мурчика – і назвала його Лимоном. Він був покинутий, наляканий, сидів у картонній коробці біля однієї з центральних вулиць. І я зрозуміла, що його, з найбільшою вірогідністю, просто одного дня зіб’є автівка. Котик гарний, пухнастий, спочатку був дуже боязкий, заляканий, страхався різких звуків.
Потім до них прибилася кішечка – заховалася у літній кухні, де народила трьох кошенят. Так до компанії долучилися мама-Фея і кошенята Гарік, Тигра, Карамелька. А потім Олеся знайшла збите чи кимось поранене кошеня. Віднесла до ветеринара, прооперували, забрала додому, але вже знайшла Персику новий дім.
Нещодавно пролікувала і прилаштувала цуценя шарпея (до речі, це вже другий подібний випадок з цією породою):
Я просто не зможу залишити тварину в біді. А вдома вже нема місця. У дворі ще дві великі собаки, одна з яких також прибилася до сусідньої п’ятиповерхівки. Я її відвезла на стерилізацію і доглядала після операції. І Білка зрозуміла, що вона моя. Без сухого корму не виїжджаю з дому, бо завжди когось треба нагодувати.
Людмила Лялюк – «собача мама»
Людмила зізнається, що змалечку жаліла тваринок. А знайомі одразу видзвонюють її, лиш де втрапить у халепу якесь чотирилапе. Люда годує бездомних тварин, організовує перетримку і допомагає з пошуком господарів. Вона сприяє проведенню стерилізації тваринок, опікується лікуванням поранених. Сусіди вже давно прозвали жінку «собачою мамою».
Я завжди, скільки себе пам’ятаю, збирала загублених котиків і собачок. Колись у дитинстві у бабусі в селі принесла 24 собаки. Але тоді їх усіх розібрали, – згадує Люда. – Був період у житті, коли мала надійних однодумців: колишній чоловік і свекруха розуміли і поважали цю справу. Був випадок, що сусіди по будинку померли, залишилися дві кішки, абсолютно квартирні створіння. І от спадкоємці викинули тваринок на вулицю – киці просто стояли в снігу, не знаючи, що це таке. Пожили трохи у під’їзді, потім ми їх забрали у квартиру.
Найбільше зі мною моїх постійних, домашніх. Було чотири тварини: собаки Масяня (уже померла), Малиш (прибився перед війною, не змогла прилаштувати), Буба, кішечка Мія (її мені волонтери подарували).
Люда зізнається, що це важко. Тварини потребують годівлі, якісних препаратів від паразитів, вітаміни, ветеринарного обслуговування. Але найважче – це пронести через серце вражаючі історії людської жорстокості:
– У нас на кінцевій зупинці «Бучми-ліс» – своєрідна «точка», куди звозять та викидають кошенят, цуценят… Був випадок, коли вівчарку залишили прикуту до дерева. Собака вже така виснажена була. Але добрі люди наважилися відв’язати, а волонтери знайшли бідосі дім. Також бігали тут дві вівчарки, господиня яких злягла. Я з її дозволу викликала працівників муніципального притулку, «дівчинку» забрали. А «хлопчика» взяв до себе відповідальний сусід.
Вже нещодавно інший сусід вигнав великого молодого собаку. Я викликала притулок, Тарзана забрали, вакцинували, стерилізували. Але господаря не знайшли – і тепер вигнанець тут, змайструвала йому будку, годую. Всі його потрохи підгодовують. Все ж вірю, що його забере родина. Гарний, розумний, грайливий собака, він став би надійним і вірним другом. Часто знаходжу хворих, запущених тварин. Влітку був лабрадор на ринку, потім вівчарка хвора біля заправки. Я не згадаю всіх.
До її добрих справ не всі ставляться однозначно. Каже, що людям часто заважають тварини. От-як сусідам у міській квартирі:
А мама моя – так вона уже звикла, що я годую, лікую, перетримую в її квартирі різних тварин. Раніше біля під’їзду всіх кішок носила на стерилізацію. Але ж приходять нові й нові… Зате сусіди стали більш свідомі. Вже хоч, принаймні, не труять. Я постійно розповідала про кримінальну відповідальність за знущання над тваринами. На інших більше впливає емоційний фактор, починаю тиснути на почуття: мовляв, стільки ж на чужині ваших дітей, рідних за кордоном. От уявіть, якщо їх там вигонять?
Зооволонтерка Катерина Христич лікує, стерилізує, знаходить домівку чотирилапим
Її знає чимало вінничан. Катя з обласного центру робить велику справу: організовує збори на лікування, стерилізацію бездомних тварин, допомагає влаштувати їх у домівку і навіть організовує вивіз та влаштування вінницьких безхатьків за кордон!
Волонтерка розповіла, як можна допомогти знайденому чотирилапому другові, коли немає можливості забрати додому.
Якщо знайшли тварину травмовану, то її потрібно доставити у клініку, де ветеринар поставить діагноз. Обговорить, яка їй потрібна допомога – чи то операція, чи інше лікування. Якщо ці люди не мають коштів на сплату ветеринарного обслуговування, то можуть звернутися до волонтерів, наприклад, до мене, – розповіла Катерина. – Я можу зайнятися її кураторством, зробити фото, після чого виставляється пост у соцмережах. Таким чином ми збираємо кошти на лікування тварини. Надалі її треба забрати на домашню перетримку і шукати дім. Або якщо собачка жила у загальному дворі, то випускаємо на те саме місце, її надалі доглядають «опікуни» (люди, які постійно годують).
Проблема безпритульності тісно пов’язана з неконтрольованим народженням тварин, і домашніх також. Часто господарі не стерилізують улюбленців, купують їм таблетки, які є причиною утворення захворювань.
– Гормональні таблетки – шкідливі, – переконана волонтерка. – По-простому, як пояснював ветеринар, у тварин двічі на рік – тічка. Тому треба, щоб самка або народжувала, або прибрати природну функцію розмноження (стерилізувати). Тому таблетку можна застосовувати лише коли крайній випадок, одноразово. Наприклад, під час тічки тварину не можна стерилізувати, є ризик загибелі тварини. І коли «собаче весілля» стає проблемою для людей, тоді можна і таблетку дати. А через тиждень-другий – передати самку на стерилізацію.
До 80 тисяч витрачають на стерилізацію
Перед стерилізацією в першу чергу слід тварину вакцинувати від комплексу хвороб. І перечекати як мінімум тиждень, бо цуценята, підлітки часто хворіють вірусним захворюванням – ентеритом, каже Катерина Христич:
Будь-яка маніпуляція понижує імунітет тварини, а ослаблена особина легко підхоплює захворювання. Це так по-правильному. Але опікуни не мають коштів на вакцинацію тваринок, тому приносять так. Я попереджаю, що тварина після операції може підхопити вірус, захворіти.
З міського бюджету на муніципальний притулок виділяються бюджетні кошти для стерилізації бездомних тварин.
Але тварини потребують значно більше, ніж виділяють коштів, – каже вінничанка. – Тому я знайшла ветеринарів, які стерилізують тварин за символічну плату. Але ми домовилися, що це буде велика партія тварин на один раз. Тобто я доставляю тварин, а ветлікар не спілкується з людьми, не консультує.
Катерина збирає кошти на стерилізацію і зізнається, що до 80 тисяч гривень на місяць витрачає на цю потребу. А ще вони з ветеринарами виїжджають на райони:
Ми стерилізуємо тварин в будинку у волонтерів або орендуємо приміщення. Їдемо у Хмільник, Павлівку, Браїлів, Жмеринку. У Хмільнику ногою нема де ступити від бездомних тварин. Ми там уже п’ять років працюємо, без просвітку. Люди несвідомі, викидають тварин.
Залишає в себе «безнадійних»
Катя зізналася, що їй важко працювати з прилаштуванням тварин. Люди часто хочуть отримати безкоштовно породисту тварину, але не розуміють, якого догляду така порода потребує.
У нас в більшості Альона Суботіна займається прилаштуванням, бо я не можу, не маю терпіння. Дзвонять, наприклад, хочуть вівчарку. А чим годувати, де ночувати тварина буде – не думають А де ви купите корм преміум-класу для певної породи, де візьмете ветеринара десь у віддаленій місцевості?
Також їхня команда однодумців прилаштовує тварин за кордон, розповіла Катерина:
Це дуже складно, дороговартісно, дуже багато праці, сил та коштів вартує. Я займаюся підготовкою пакету документів, шукаємо перевізника або перевозимо самостійно. Нещодавно у Польщу возили.
Віддавали наших «безхатьків» за кордон ще до війни, але у зв’язку з нею ще більше розгорнули цей напрямок. Звичайно, цікаво, чи тримає волонтерка у себе знайдених тварин?
У мене залишаються ті, кого ніхто не забирає. Котики без ока, без лапи, без хвоста. У мами моєї мешкає зараз п’ятеро тварин, а було раніше дев’ять…
Довідка «СічНьюз»
За консультацією чи допомогою, пов’язаною із тваринами, можете звертатися за телефоном (067)424-90-34 (Катерина Христич).
Також волонтерів можна підтримати коштами. Шукайте інформацію на сторінці.
Оксана НІКІТІНА, «СічНьюз»
