Володимир Басовський із хворим серцем воював і загинув під Покровськом
Народився Володимир Басовський 12 жовтня 1974 року у Вінниці. Після закінчення 18-ї школи здобув освіту у Вінницькому політехнічному технікумі. Далі була строкова армійська служба. Значну частину життя Володимир присвятив роботі на КП «Автобаза обласної Ради». А кілька років до повномасштабного вторгнення працював майстром-шліфувальником у компанії «Ларіс», інформують у Вінницькій міськраді.
Добровольцем став на захист Батьківщини у 2015-у році. Півтора року воював з ворогом в АТО/ООС, де чи не найважчі бої точилися на Краматорському напрямку.
А на початку повномасштабного вторгнення знову повернувся на передову. Спочатку служив у 61-й окремій механізованій Степовій бригаді, пізніше – у 53-й окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха. Брав участь в обороні та звільненні Херсона, у боях під Соледаром та Бахмутом. Після бою 22 березня цього року поблизу села Тоненьке Покровського району Донецької області деякий час вважався зниклим безвісти, але дива не сталося…
Те зіткнення із рашистами було для нього останнім. Життя воїна обірвалося у 49 років… Вдома на нього чекали дружина та донечка, батьки та молодший брат…
Як розповідає дружина полеглого воїна Тетяна, за своєю вдачею Володимир завжди був Захисником – солдатом своєї країни. Саме тому пішов воювати в АТО й саме тому у перший же день великої війни зібрав необхідні речі та подався до своєї частини.
Довгий час чоловік вважав себе “фартовим”, адже не мав жодного поранення. Проте минулоріч його серце дало збій. Лікарі діагностували передінфарктний стан. Тоді я вмовляла його залишити війну, але він не погодився. Казав, що не може повернутися спиною до тих, хто на нього сподівається – своїх хлопців. В пам’яті рідних, близьких та численних друзів Володимир назавжди залишиться людиною високих моральних принципів, яка ніколи не схибила, нікого не зрадила. Таких, як він, – одиниці, – каже Тетяна.
Церемонія прощання із Володимиром Басовським розпочнеться сьогодні об 11:00 за адресою: вул. Д. Галицького, 50. А о 12:00 поминальну панахиду за воїном відслужать у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Чин поховання Захисника відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!
Володимир ПРИСЯЖНЮК, “СічНьюз”
