Як міліція ловила колядників та інші цікавинки щодо Різдва

А чи знали ви, що радянська міліція ловила колядників? А Київський митрополит і зовсім вважав колядки бісівськими? Журналістка «СічНьюз» підготувала цікаві факти про Різдво, які нагадають, що віра і традиції українців незламні.

Заборона релігійних проявів у СРСР

Українське Різдво – це не лише святкування народження Ісуса Христа, а й багатий пласт культурних традицій, які передаються з покоління в покоління.

У радянські часи вертеп був суворо заборонений на Різдво. Так само як і будь-які інші релігійні прояви, які радянська влада забороняла. Тому навіть у цей день люди були змушені працювати. Робилося це для того, аби у народу не було часу на приготування святої вечері. Нашу національну ідентичність наскільки сильно хотіли знищити, що навіть тодішня міліція ловила колядників.

Київський митрополит Кирило III наклав прокляття на колядки

Хоча сучасна молодь колядки сприймає переважно як пісні, ми з вами знаємо, що їхнє значення набагато глибше. Колядки – це своєрідний обряд, що поєднував у собі магічні, релігійні та соціальні елементи. Колядуючи, люди вірили, що забезпечують собі благополуччя на весь наступний рік.

До речі, у далекому 1274 році християнська церква карала за колядування. А все тому, що вважалося, що народні пісні були бісівськими.

Слово “дідух” буквально означає “дух діда”

А все тому, що раніше люди дійсно вірили, що духи предків живуть у врожаї та оберігають їхній добробут. Тому й розташовувався дідух біля ікон. Вважалося, що він вбирає в себе силу землі та предків, захищаючи родину від нещасть. Форма дідуха також мала значення: чим він був пишнішим, тим багатшим обіцяв бути рік.

Кожна з 12 страв виконує важливу роль

Загалом, 12 страв на Святвечір – це не просто їжа, а своєрідний молитовний обряд, коли кожна страва несе в собі певний символічний зміст. Готуючи і споживаючи ці страви, люди просили благословення у Бога і висловлювали свою вдячність за все добре, що було в минулому році. Кожна з 12 страв на Святвечері мала своє символічне значення.

Кутя: головна страва Святвечора. Вона символізує єдність родини та достаток у домі. Пшениця в куті – символ життя, мак – багатства, а мед – солодкого життя. Узвар, компот із сухофруктів, символізує здоров’я та довголіття.

Форма вареників нагадує місяць, який символізує циклічність життя.
Різні начинки (капуста, картопля, вишні) мають свої значення. Наприклад, капуста – символ родючості, а вишні – краси.

Борщ символізує силу і міцність родини.

Риба – символ Ісуса Христа і християнської віри.

Гриби – символ мудрості і знань.

Голубці – символ поваги до предків.

Оселедець – символ достатку і багатства.

Часник – символ захисту від злих сил.

Пампушки – символ радості і свята.

Аліна ТАЛАН, «СічНьюз»

Читайте також

Снігові кулі чи Санта на драбинці: чим прикрасити домівку на Різдво

Майстриня з Вінницьких Хуторів навчає виготовляти різдвяних «павуків»