Якою є справжня ситуація навколо Часового Яру – спростовуємо фейки

Ще місяців з чотири тому наші численні «воєнкори» почали страхати своїх відданих читачів/глядачів/підписників наступом «СВОлоти» на невеличке українське містечко Часів Яр. Не сильно заморочуючись хоча би попереднім поглядом на мапу з географічного атласу для сьомого класу.

Більша частина містечка – у низині

Мої сусіди по кімнаті у гуртожитку для переселенців цитували мені цих «воєнкорів» з якихось «обТРУХАних» телеграм-каналів та інших інформаційних смітників. Там говориться про те, що Часів Яр – це стратегічний «населений пункт», що це відкриті ворота на Краматорськ, Слов’янськ, Костянтинівку та Покровськ (о, Боже! Де Покровськ, а де цей нещасний Часів Яр?) А ще ці знавці пишуть та говорять про те, що Часів Яр знаходиться на «гасподствущєй висатє» – дуже важливий зі стратегічної точки зору «насєльонний пункт».

Я десятки разів бував і в самому Часовому Яру, і, взагалі, у тих краях. Більша частина цього містечка знаходиться в низині!  «Гасподствующиє висоти» знаходяться між Бахмутом та Часовим Яром. Зокрема, всесвітньовідома траса міжнародного автокросу. Там колись мені довелось побачити, як змагається таке собі українське «фуйло», як Віктор Янукович-молодший. Ця траса розташована на височенному бугрі, з якого проглядається як Бахмут, так і маленький Часів Яр, населення якого до повномасштабного вторгнення не перевищувало 10 тисяч людей.

Такі ж висоти знаходяться поблизу Іванівського, що на шляху від Бахмуту до Часового Яру.

Як можна «висоту» назвати Яром?

Взагалі, подумайте, як можна «висоту» назвати Яром? Містом протікає найбільший в Україні штучний канал «Дніпро-Сіверський Донець» (на фото – до вторгнення).

Вірніше, протікав, бо з початком повномасштабного вторгнення росії Україна припинила прокачування води в окуповані ще з 2014-го райони Донеччини. Чи може канал чи якась річка протікати «висотою», хоч тричі назви її «стратегічною»?

Ще один «воєнкоровський» фейк – це наявність води у названому каналі. Мовляв, рашка не може захопити весь Часів Яр, тому що «водная прєграда» не дозволяє. Яка «водная прєграда», якщо там два з половиною роки немає води?

Так, висохле забетоноване русло каналу шириною десь в 15-18 метрів та глибиною метрів півтора – є перешкодою. Але ж не можна її вважати такою вже нездоланною. Те, що «друга армія світу» п’ятий місяць тупцює біля каналу, то їхні проблеми. То хай застилають русло «СВОлотиною» – добрива будуть. Наші хлопці розстрілюють там цю бидлоту, як у тирі.

Русні віддали східний квартал

Про взяття Часового Яру замовкли вже навіть чорнороті скабєєви з сіманяншами. Їхні «собаководи» вже зрозуміли, що зі штурмом Часового Яру у них повна «.. опа». Можна ці букви тасувати на російських ЗМІ у будь-якому порядку, але сутність становища від цього не зміниться.

Нещодавно запитав у свого сусіда, який чотири місяці тому здивував мене «заТРУХАним» повідомленням про вуличні бої у центрі Часового Яру, як там справи з просуванням російської армії цим малесеньким містечком? «А в атвєт – тішіна…»

Реально на сьогодні русні віддали східний квартал Часового Яру, який і кварталом-то назвати не можна – декілька вуличок приватного сектору по той бік пересохшого русла каналу «Дніпро-Сіверський Донець». Тому що захищати цю частинку невеличкого містечка – стратегічно невигідно, про що ми пересвідчилися під час нещодавніх боїв за сусідні Соледар та Бахмут.

Слово – це зброя… То не потрібно приставляти її до власної скроні.

Олександр МАЗАН, «СічНьюз»