Заповітом загиблого воїна назвав книгу «Подих Янгола» автор з Вінниччини

«Ми – нація воїнів і кріпаків…» – цитував Василь Кізка слова Героя, прочитані після його загибелі та опубліковані у новій книзі. І розповів, чому працю ямпільського письменника та журналіста видали аж у Сумах.

Під вибухами й обстрілами

Сьогодні у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася презентація книги Василя Кізки «Подих янгола». В основі видання – листи Влада Побережного, героїчного воїна, який на полі бою віддав життя за Україну.

На зустрічі заслужений журналіст Василь Кізка розповів про труднощі, які йому довелося подолати для видання книги:

Книжка видавалася дуже важко. У Вінницькій області це неможливо було зробити. Я цілий рік намагався, працюючи позаштатним кореспондентом газети «33-й канал», через неї її видати. Але не вийшло. Після неймовірних спроб надрукувати книгу тут, на спокійній Вінниччині, видав її у Сумах, під звуки вибухів. Де то світло пропадає, то знову бомблять.

Невеличке видання про велику людину

Пан Кізка провів аналогію свого видання із «Заповітом» Шевченка, який у кількох стовпчиках містить квінтесенцію світогляду поета. Невеличке (усього 96 сторінок) видання – це своєрідний заповіт Влада Побережного.

Це маленька книжечка, але за цими сторінками – велика духовно-інтелектуальна глиба, – розповів автор. – Щоб розказати все про Влада, мені не вистачить дві години.

Презентація книги проходила напередодні Всеукраїнського дня працівників культури, і це символічно. Адже герой працював у цій сфері. Свого часу з відзнакою закінчив Тульчинський культпросвіт, як тоді називали навчальний заклад. Грав на всіх музичних інструментах.

Привіз до рідного Ямполя трофеї з передової, щоб організувати музей російсько-української війни. І ніхто не думав, що він після загибелі Влада носитиме його ім’я. Виховав двох рідних дітей і трьох – прийомних. Молодший син після смерті прийомного батька також пішов до війська. І також, на жаль, загинув у бою.

Автор зачитав цитату із книги – останній лист від захисника, отриманий на електронку вже після його загибелі. Лист із потойбіччя: «Ми – нація воїнів і кріпаків… І завжди добуваємо волю своєю величезною кров’ю. І віддаємо її панам, яким вона байдужа, та наша воля! Лише б були у них гроші. І так – віками, все по колу рухається…»

Довідка

• Владислав Побережний з перших днів війни, у 2022 році, пішов до війська добровольцем. І був направлений на навчання до Одеси у військовий оркестр, адже до цього все життя присвятив культурі. 3 жовтня 2022 року його призначили на посаду розвідника. Служив у 92-й окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. Загинув на Бахмутському напрямку 16 квітня 2023 року. Його нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
• Укладач книги – заслужений журналіст України, нагороджений грамотою Верховної Ради України за волонтерську діяльність. Автор п’яти художньо-публіцистичних книг, виданих у Києві, Вінниці і Сумах у різні роки.

Оксана НІКІТІНА, «СічНьюз»

Читайте також

«Я розуміла, що з дня на день мене здадуть» – історія військової, яка пережила окупацію

Побачила світ книга генерала Василя Вовка про початок неоголошеної війни