Зліпити традиційного свищика може навіть початківець, розповів вінницький гончар
Різдвяні олені, традиційні глиняні свищики-баранці, пташки та авторські іграшки – такі вироби нещодавно створювали діти та дорослі у світлиці Вінницького обласного центру народної творчості. Майстерня проводилася у рамках програми “Варто, шлях відновлення” за підтримки Українського ветеранського фонду.
Жива глина – найкращий матеріал
Проводив заняття майстер гончарства Михайло Діденко. Він розповів, що в Україні для традиційних керамічних виробів здавна використовували звичайну глину, але очищену і відповідно підготовлену:
Наш матеріал – це жива глина, але вже без грудочок, без зайвих домішок. Вона заготовлена на Літинщині. Адже для кераміки (як декоративних виробів, сувенірів, іграшок, так і посуду, виготовленому на гончарному крузі) будь-яка глина не підійде.
Як зробити свищика
Для виготовлення такої різдвяної іграшки потрібно знати кілька важливих моментів. Перш за все, ми маємо уявити свій майбутній виріб. Відповідно до розміру взяти належний шматок глини. Матеріал слід кілька хвилин пом’яти у руках, щоб глина розігрілася від температури рук і стала пластичнішою.
Більшість учасників майстер-класу вирішили виліпити іграшку-свищик. Такий виріб має бути пустотілим. Для цього кавелок глини розкачуємо не надто тоненьким пластом, акуратно заліплюючи краї і при цьому імітуючи форму майбутньої іграшки – тулуб оленя, баранчика або пташки.
Інші деталі – ноги, хвіст, шию, голову, роги – прикріплюємо, змочуючи місця з’єднання деталей водою, попередньо можна пошкрябати їх. Все гарно зашліфовуємо, – розповів майстер.
Професійний випал – не обов’язковий
А головна умова створення гарної іграшки – творча уява, любов до процесу ліплення та гарний настрій. Тому навіть ті учасники майстерки, хто раніше ніколи не займався з глиною, створили справді чудові вироби.
А щоб іграшка зазвучала, майстер Михайло зробив у них відповідні отвори для повітря.
Моя пташка – це точно зозуля, я так вирішила, коли почула її голос, – сказала учасниця заняття 14-річна школярка Ольга.
А ще Михайло розповів, що усі глиняні вироби для міцності та волостійкості мають бути обпалені у спеціальній керамічній печі. Там температура обпалу становить . 1150-1200 градусів за Цельсієм.
Але не хвилюйтеся, адже навіть випалений міцний глиняний виріб може розбитися. Тому висушіть іграшку вдома і розфарбовуйте звичайними акриловими фарбами, – радить кераміст.
Глинотерапія стає популярною
Махайло Діденко показав готову статуетку білосніжного оленя – вироб Барської кераміки, визнаної частиною нематеріальної спадщини Вінниччини. І пояснив, що учасники майстеркласу можуть робити тварину на свій розсуд, з фантазійними рогами чи схожими до природніх. Головне у ліпленні – відчуття щастя від роботи.
Адже робота з глиною – це окремий вид арттерапії, що нині набирає популярності. Робота з природними матеріалами заспокоює, наповнює душу гармонією, рівновагою. А коли ти робиш традиційну іграшку, такого свищика, яким бавилися наші прабабці у дитинстві, то таке заняття удвічі приємніше.
Оксана НІКІТІНА, «СічНьюз»,
фото автора
Читайте також
Старими традиціями та сучасними розвагами зустрічає «Хутір Мотанки» на Вінниччині
Чортиця і Ангели із Серебринців, що на Вінниччині, запрошують до етнорезиденції