У приміщенні Вінницького суду працювало Міністерство юстиції УНР

Архітектурна окраса сучасної вулиці Грушевського, а трохи більше ста років тому Великої Дворянської – розповідаємо про будинок окружного суду. Вінничани можуть обуритись, мовляв, неправильна назва – зараз тут знаходиться Вінницький міський суд. Але помилки немає, бо це один з тих прикладів, коли теперішнє функціональне призначення приміщень відповідає історичному. Про це нагадує офіційний туристичний сайт Вінниці.

На сайті установи вказано, що ймовірно споруда була побудована на фундаментах будівлі, котра існувала на межі XVIII-XIX ст. І на карті Вінниці початку XIX ст. вона була позначена як “магістрат”, а на карті міста 1811 року як будинок незавершеного будівництва для “Повітового Суду”. Звели її коштом громади.

На той момент це була двоповерхова споруда, яка поєднувала елементи необароко із іншими стилями. І у кількох відкритих джерелах вказується, що це був 1891 рік. Спочатку тут знаходилась міська управа (до того часу, як було завершено зведення будівлі Міської думи у 1911-му). Саме тим, що тут засідали гласні (у наш час це депутати міської ради), можна пояснити, мабуть, наявність у ній зали на 250 місць, яку інколи орендували театральні трупи. Бо інші пояснення, навіщо там потрібна була така велика на той час зала, знайти складно. Потім постало раціональне питання об’єднати в одному приміщенні адміністративні і юридичні установи, як тоді часто практикувалось у Європі.

Для цього було здійснено прибудову за проєктом, звісно ж, Григорія Артинова. Роботи розпочались у 1909-му. І того ж року було утворено Вінницький окружний суд. Він складався із з цивільного та кримінального відділів, юрисдикція поширювалась на 7 повітів, а підпорядковувався він Одеській судовій палаті.

Взимку 1918 р. у стінах суду розмістився більшовицький виконком Вінницької ради робітничих та солдатських депутатів. Через рік, у 1919-му, споруду займало уже Міністерство юстиції УНР. Впродовж 1920-1930-х років тут знову розташовувався окружний суд, а ще прокуратура, колегія оборонців й окружний виконком. Після Другої світової війни будівлю стали використовувати як медичний заклад, коли вона відійшла в підпорядкування Міністерства охорони здоров’я, під егідою якого в 1960-х тут надбудували 3-й поверх, щоб розширити наявні площі. Покоління сучасників віком 40+ ще пам’ятає, як будучи школярами, вони щороку проходили тут медогляд.

І так було до 1997 року, відколи у приміщення знову переїхали працівники Феміди, спочатку 3-х районних судів. Але після ліквідації районного поділу міста було утворено Вінницький міський суд, який запрацював тут із 2012 р. Таким чином будівлі було повернуто історичне призначення.

Добудований 3-й поверх дещо спростив образ всієї споруди. Але вона все одно належить до яскравих зразків архітектури перехідного періоду від історизму до модерну.

І насамкінець – про історичну постать, яка працювала в будинку окружного суду. Це відомий державний і громадський діяч, юрист і письменник Дмитро Маркович. Він став одним з найпопулярніших політичних лідерів на Вінниччині. На його честь у Вінниці названо одну із вулиць.

Володимир ПРИСЯЖНЮК, “СічНьюз”