«Коло замикається, бажання здійснюється» – про магічне місце на Закарпатті
Озеро Синевир сповнене магічної сили. Подейкують, що всі бажання, які тут загадуються, точно збуваються в найкоротший термін. Спеціально для «СічНьюз» туристичний гід Алла розповіла, що потрібно зробити, аби здійснити найпотаємніші бажання та до чого тут легенда про кохання.
Що зробити, щоб здійснилося бажання?
Потрібно обійти озеро довкола за годинниковою стрілкою (зліва направо) та загадати бажання. Коло замикається – ваше бажання здійснюється.
Що робити, якщо немає часу обходити озеро?
Тут в нагоді стане візуалізація, яка працює на всі 100%. Пройдіться уявно стежкою завдовжки 1350 метрів. Та подумайте про свої найбільші мрії. Усього можна загадати аж три бажання.
Острів посеред Синевиру, який допомагає знайти кохання
За легендою, той, хто не може знайти своє кохання, має доплисти до острівця кохання. Треба загадати там бажання про те, що ти хочеш чимскоріше зустріти свою пару. Звичайно, за будь-яке бажання треба здійснювати елементарну плату. Тому треба кинути копійку через ліве плече й повернутися до берега. Хтозна, можливо, твоя пара вже чекає там на тебе.
Яким чином посеред озера з’явився острів кохання
Цей острів пов’язаний з однією легендою. Кажуть, що у цих краях жив колись багатий граф. Усі води та ліси належали йому. Граф мав одну доньку на ім’я Синь. Назвали її так через те, що вона мала гарні блакитні очі. Одного разу вирішив батько передати доньці всі свої уміння господарювати. Привів її у ліс, щоб вона побачила, як випасають овець і таке інше.
Кохання з першого погляду
Після першого уроку дівчина пішла гуляти лісом, збирати квіти. Й ось раптом почула звук сопілки. Він привів її на галявину (на якій зараз знаходиться озеро). А на тому острівці кохання був тоді камінь, на якому сидів хлопець і грав на сопілці. Це був місцевий вівчар на ім’я Вир (у слов’янській міфології перекладається як той, хто піклується за фауну й флору Карпат). Коли Вир побачив Синь, він відразу здогадався, що це донька графа, бо про цю дівчину вже давно ходили легенди. Вони познайомилися та сподобалися один одному. Тому й почали час від часу таємно зустрічатися. Потім вирішили одружитися. За правилами того часу, хлопець мав піти й попросити дозвіл на одруження у батька.
Вир був занадто бідним для доньки графа
Батько нібито погодився, аби не засмутити доньку. Але поставив перед хлопцем одне завдання. Він сказав: «Якщо ти зрівняєшся своїми статками зі мною, я дозволю тобі одружитися з моєю донькою». Вир був непростий хлопець, не вмів відступати. Завжди йшов до наміченої цілі. Парубок подався десь далеко в полонини, де було багато отар овець – для того, щоб заробити гроші.
Озеро Синевир створене із дівочих сліз
Минає рік. Синь дуже сумує за своїм коханим. Ходить на ті місця, де вони колись зустрічалися. Згадувала ті милі розмови, й з її очей течуть сльози. І від тих сліз мало-помалу почав стікати струмочок і затоплювати цю галявину.
Минав другий рік, вже утворився другий струмок, потім і третій. Аж три потужних струмки стікали й утворили величезне озеро.
Втручання потойбічних сил
Духи лісу не могли вже спостерігати, як Синь тужить за коханим. Знялися до гори й поринули туди, де Вир випасав овець. Розповіли парубку про тугу коханої й наказали негайно повертатися.
Щасливий кінець
За ці три роки Вир заробив дуже багато грошей. Тисячу голів овець він пригнав сюди. Коли багатий граф побачив, що Вир став справжнім господарем, він із радістю погодився за такого перспективного зятя віддати свою доньку. Весілля гуділо на всю округу. Досі розповідають, як це було. А нащадки Синь та Виру досі примножують багатство цього краю.
Легенда надихнула місцевого скульптора
Двоє закоханих надихнули одного з найкращих закарпатських скульпторів Івана Бровді. Якому в 80-х роках Національний природний парк «Синевир» доручив створити скульптуру. Іван перечитав усі легенди й надихнувся саме історією кохання Сині та Вира.
Найбільша дерев’яна скульптура в Європі
Скульптура створювалася понад рік. Виготовлена з африканського дерева махагон, яке славиться своєю довговічністю і стійкістю до несприятливих погодних умов.
На вертикальній колоді зображена Синь у національному одязі і козуля у її ніг, щоб відобразити миловидність дівчини. А Вир зображений із овечкою, тому що він вівчар. А овечка – єдина у світі тварина, яка спроможна прогодувати та одягнути людину. А на плечі у Вира сидить орел – символ свободи. Саме у Закарпатському краї, у непрохідних хащах, люди шукали бажаної свободи й завжди знаходили.
Аліна ТАЛАН, «СічНьюз»,
фото автора
Читайте також
Цікаві місця, які варто відвідати на Закарпатті – огляд «СічНьюз»
