skip to Main Content
З питань реклами на сайті або співпраці звертайтесь:
Прайс Вакансії

Вінницька громада проводжає у останній шлях бійця-добровольця Олега Манжоса

Сьогодні, 20 жовтня, Вінниця прощається зі своїм Героєм. Старший сержант Олег Манжос воював у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади ім. Якова Гандзюка, 9-го окремого мотопіхотного батальйону «Вінницькі скіфи». Загинув 12 жовтня під час виконання бойового завдання поблизу селища Первомайське Донецької області. Йому був лише 51 рік, інформує сайт Вінницької міськради.

На захист Батьківщини Олег Манжос пішов у перший день масштабного російського вторгнення. «Лише сказав: «Я хоч трішки життя побачив. Не хочу, щоб молоді хлопці йшли на війну». Так і вчинив…» – розповіла дружина полеглого воїна Галина Петрівна.

За її словами, якщо відмотати життя назад, то у більшості своїй воно у чоловіка так чи інакше було пов’язане із військовою службою. Його батько був офіцером. Це і гарнізонне дитинство, і часті переїзди. Із 1980 року сім’я жила у Вінниці. Тут Олег навчався у 10-й школі, а по її завершенні проходив строковий вишкіл у радянській армії. І залишився у ній, підписавши контракт. Тоді й отримав перший досвід війни, побувавши у гарячих точках. По тому здобув освіту в Київському державному торговельно-економічному університеті. Певний час працював, але знову повернувся на службу. Цього разу проходив її у полку спеціального призначення «Ягуар». А по завершенню контракту, влаштувався на роботу за фахом, здобутим у виші.

За своє життя Олег змінив кілька посад у різних структурах, але всі вони були високими та вимагали великої відповідальності, – розповідає дружина Героя. – Він не був із заліза, але мав залізну волю. Він не шукав війну, але вона сама прийшла на нашу землю… Чоловік пішов боронити її передусім заради майбутнього дітей – чужих та своїх. Не хотів, щоб доньці довелося втрачати близьких, а синові, якому зараз 16-ть, бачити смерть у приціл автомата… Щоб цього не сталося, Олег нещадно бив ворогів на Херсонщині, Миколаївщині та Донеччині. Пережив три поранення та чотири контузії, але знову й знову повертався у стрій. За самовідданість та героїзм був нагороджений медаллю «Ветеран війни – учасник бойових дій…

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!

Володимир ПРИСЯЖНЮК, “СічНьюз”

Поділитися
0 0 голосів
Рейтинг статті
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Back To Top