Танцювальний центр «Барвінок» віддав ЗСУ власний автобус
Вінницькому народному ансамблю танцю «Барвінок» — 40 років! Заснований у 1984 році, він став основою для створення колективів-супутників, які теж відзначають ювілейні дати. Фольклорній групі ансамблю і студії художньої ручної вишивки «Барвінкові візерунки» — по 35 років! Оркестру ударних інструментів ансамблю «Барвінок» – 15 років!
Схиляли голови президенти і члени імператорських сімей
Вінницький міський центр художньо-хореографічної освіти для дітей та юнацтва «Барвінок», на базі якого працюють наші ювіляри, був створений в 1996 році на базі однойменного ансамблю. І вже майже три десятиліття є осередком народної культури та центром виховання підростаючого покоління засобами українського національного мистецтва. Сьогодні тут навчається близько 1500 дітей віком від 5 до 17 років. Головною метою педагогів «Барвінка» є виховання справжніх Людей, патріотів, які люблять і поважають українське мистецтво та рідну Україну.
«Барвінок» — єдиний ансамбль в Україні, що носить почесний статус «колектив-супутник Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського».
За роки свого існування ансамбль став переможцем численних Всеукраїнських та міжнародних конкурсів і фестивалів по всьому світі. Юним артистам гаряче аплодували в багатьох куточках України та далеко за її межами.
Ансамбль побував з гастролями у більш ніж 35 країнах світу, серед яких Франція, Німеччина, Польща, Іспанія, Чехія, Туреччина, Італія, Греція, Англія, Сербія, Чорногорія, Фінляндія, Румунія, Болгарія, Китай,Латвія, Литва та багато інших. Тільки в Японії «Барвінок» бувна гастролях шість разів. Перед досконалістю і неперевершеністю українського мистецтва, яке дарував «Барвінок», низько схиляли голови президенти і члени імператорських сімей.
«Барвінок» по праву вважається одним з найкращих колективів не тільки в Україні, але і у всьому світі. Це єдиний в світі колектив, у якому одні і ті ж артисти протягом однієї концертної програми показують на сцені декілька видів народного мистецтва на високому виконавському рівні. Кожен учасник танцювального ансамблю, крім хореографії, навчається ще й співати, вишивати, грати на кількох українських музичних та ударних інструментах.
Сьогодні «Барвінок» — це колектив з надзвичайно високим та професійним рівнем виконання, який залишається дитячим колективом із своєю унікальною і неповторною атмосферою, своїми дружніми стосунками, де діти, їх батьки та педагоги живуть однією великою сім’єю. І саме ця сім`я дає поштовх для творчості і розвитку українського мистецтва яке допомагає виховувати справжніх патріотів-громадян України.
Півсторіччя педагогічного стажу
Засновник і незмінний керівник «Барвінка» – відомий хореограф і педагог, відмінник освіти України, заслужений діяч мистецтв України, кавалер ордену «За заслуги», кавалер почесної відзнаки Організації Об‘єднаних Націй «Орден Усмішки», Почесний громадянин міста Вінниці, почесний громадянин міста Нагакуте в Японії, почесний громадянин міста Сульцмат у Франції, народний артист України Петро Бойко. Він в цьому році відзначає 50 років педагогічної і творчої діяльності.
— Петре Адольфовичу, будь ласка, нагадайте, з чого починався «Барвінок»?
— 40 років тому ми почали працювати у Палаці піонерів. Це було у 1984 році. Я тоді ще був студентом педінституту і отримав пропозицію стати керівником танцювального колективу Палацу. До мене інші фахівці також працювали, але кілька років керівника танцювального колективу в Палаці не було. Я вже мав досвід роботи в іншому колективі. Одразу після школи працював педагогом-балетмейстером у знаменитому хмельницькому «Подолянчику».Тому знав чітко, як стати вчителем, вихователем і другом дітей. Але все ж спочатку роздумував над пропозицією очолити новий для себе танцювальний колектив. Тоді, в комуністичні часи, не так просто було створювати саме український ансамбль з українською назвою «Барвінок».
— Які нині маєте творчі плани?
— Як відомо, барвінчата одночасно освоюють декілька видів мистецтва. Але ми ставимо за мету й надалі працювати над глибиною і підвищенням якості виконання, покращенням і розширенням творчого репертуару. Приміром, цього року, після п’ятирічної перерви відновили постановку одноактного балету «Пригоди Барвінка», що триває протягом години. Це дуже непросто. Взагалі ми єдиний танцювальний колектив в Україні, який має у своєму репертуарі український балет.
— Вже багато років «Барвінку» обіцяють нове приміщення. На жаль, до цих пір обіцянки залишаються невиконаними…
— На жаль, практично все своє існування ми стоїмо в черзі за новим приміщенням, починаючи від перебування у Палаці. У 1996 році був створений центр «Барвінок». Але місця для занять все одно бракує. Вдячні нашим сусідам, адже сім днів на тиждень ми проводимо заняття і зведені репетиції в спортзалі школи № 25 і тричі на тиждень — на базі школи № 18. Ходимо у сніг, дощ і холод із костюмами, музичними інструментами і барабанами. Якщо перед гастролями або концертом з певних причин не можемо потрапити до школи – вся підготовка до виступу зривається.
Для вирішення питання нового і просторого приміщення для «Барвінка» необхідно скоординувати зусилля із місцевою владою, профільним Міністерством та іншими державними органами влади.
Передали військовим власний автобус
— Відомо, що «Барвінок» провів десятки благодійних концертів та заходів на підтримку України в багатьох країнах Європи. Під час них були зібрані значні кошти для підтримки ЗСУ та людей, що постраждали внаслідок війни. Ця робота і зараз активно триває?
— Ми займаємося волонтерством, починаючи із 2014 року. Ще тоді із Польщі везли теплий одяг, каремати і взуття для військових. Коли почалася повномасштабна війна, всі діти і педагоги із перших днів в’язали сітки, були волонтерами, приймали переселенців.
В Польщі, Іспанії ми допомагали знайти місце для проживання для українців, які виїздили за кордон. Наші друзі з Польщі, Іспанії, Німеччини і Франції направили до Вінниці, Києва і Львова десятки фур. Один з наших випускників направив до Вінниці фуру навіть із Канарських островів.
Загалом за роки війни саме «Барвінок» допоміг ЗСУ на загальну суму 2,5 мільйони гривень. Відправляли військовим автомобілі, пристрої нічного бачення, теплові зори та інше обладнання, а також продукти. Передали армії навіть власні автобус і апарат УЗД (його барвінчатам раніше подарували поляки). Не зупиняємо волонтерську діяльність ані на день і зараз.
Наразі воюють десятки наших випускників і родичів вихованців. На превеликий жаль, вже два випускники «Барвінку» загинули на війні. Це Роман Карпов і Сергій Міньківський. Вічна пам’ять Героям!
Фелікс ЖАНІН, «СічНьюз»
Чудові люди! З Вами Бог!