Тест: як добре ви знаєте Тараса Шевченка?

Дев’ятого березня 2024 року Україна відзначає 210-ту річницю від Дня народження Тараса Григоровича Шевченка – видатного українського поета, художника, мислителя, борця за свободу. Його творчість стала невід’ємною частиною української культури, а його ім’я – символом незламного духу та прагнення до справедливості.Його твори, написані понад 150 років тому, вражають своєю актуальністю, адже порушують теми, які й досі залишаються болючими для українського народу.

Редакція “СічНьюз” підготувала підбірку маловідомих фактів про Великого Кобзаря.

1. Шевченка назвали Тарасом через близькість до іменин. 25 лютого, коли він народився, за юліанським календарем було свято Святого Тарасія.
2. Одного разу Тарас потрапив на навчання до дяка, який зловживав алкоголем, відшмагав п’яного дяка, який спав, і втік від нього.
3. Перші гроші Тарас заробив, допомагаючи відспівувати небіжчиків. Він був помічником священника.
4. Після смерті батька й матері все справді було сумно, але він не страждав усе життя, як про це пишуть. Коли Тараса викупили з кріпацтва, він виконував портрети на замовлення. Повернувшись в Україну, він малював дуже багатих і заможних людей за солідні гонорари.
   5.У Тараса не трималися гроші. Він добре заробляв, але міг швидко витратити їх. Починаючи від недешевих подарунків родичам, закінчуючи тим, щоби витратити їх, гуляючи й випиваючи з товаришами.
5. Усі знають вірш “Мені 13 минало”, там ідеться про Оксану Коваленко. Якби Тараса не забрали із села, велика ймовірність, що він був би селянином і одружився б з Оксаною.
6. Шевченку часто допомагали інші люди. Коли він опинився в Петербурзі, низка знайомств допомогла йому стати вільною людиною, його викупили з кріпацтва. І навколо цього є багато міфів. Йдеться про придворну еліту Петербурга, де було багато вихідців з українських земель. Вони допомагали всім “направо й наліво”. Бачачи талант, вони викупляли людей, вважаючи, що це “плюс до карми”. Так і допомогли Тарасу.
7. До кінця життя Шевченко самонавчався в гравюрі й робив величезні нововведення. Він приїхав із заслання і сказав, що не хоче займатися олійними портретами, почав вчитися у гравера Федора Йордана. Тоді його називали російським Рембрандтом за манеру передавання світлотіні.
8. Цироз печінки, ймовірно, у Тараса з’явився після цинги й умов заслання, а не від алкоголю. До того ж наприкінці життя Тарас займався гравюрою. Вона пов’язана з ювелірною роботою. У хронічних алкоголіків трясуться руки, а в Тараса все було гаразд, він не дійшов до цієї межі.
9. Живучи довго в Петербурзі, він про нього не відгукується, а пише, що любить Київ. Але там він прожив 17 років. Того часу в Петербурзі було багато українців.

Насправді, про життя Тараса Шевченка можна говорити дуже багато. То ж давайте, перевіримо ваші знання.

Час вийшов

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”