Романтична будівля в центрі Вінниці є дітищем архітектора Артинова

Будівля в середмісті Вінниці, яка завжди привертає увагу гостей міста своїм романтичним фасадом гірчичного кольору у стилі пізнього модернізму – дітище творця модернової Вінниці Григорія Артинова. Зокрема, будинок Ф. Райхера, гласного міської думи і представника однієї з найзаможніших єврейських родин, які володіли крамницями, житловими та прибутковими будинками в центрі міста, а також заїжджими дворами. Про це інформує офіційний туристичний сайт Вінниці.

Нині сучасники казали б, що Фроїм-Бер Райхер був готеляремю Адже у нього їх було щонайменше два. Один на розі Оводова і Соборної – «Бель-Вю», який, на жаль, знесли у 1960-х. А фактично навпроти нього на Соборній у 1910-му на місці двох дерев’яних заїжджих дворів було збудовано триповерховий готель за новими нормами, які були на той час затверджені. І це був найвужчий готель Вінниці, адже ділянка під ним мала всього вісім метрів завширшки при чотирикратно більшій довжині і двох вже збудованих спорудах обабіч, а треба було ще передбачити сполучення із зовнішнім світом.

Утім, головний архітектор міста із цим завданням впорався. І на центральній вулиці Вінниці з’явилась ще одна окраса – з асиметричною архітектурою головного фасаду із формами модернізованого неоренесансу та елементами символістичного модерну.

Це був готель для невибагливих подорожніх, бо через брак місця з інженерних комунікацій у ньому була лише електрика, а зручності – надворі. Більшовицька влада, яка невдовзі націоналізувала приміщення, поробила тут «комуналки» для пролетаріату, але провести людям водогін і каналізацію спромоглась уже задовго після Другої світової війни. Це сталось лише у 1970-х роках під час реконструкції будівлі.

Відтоді ж на першому поверсі знаходиться аптека із лікарськими рослинами, яка подобається гостям Вінниці через свою 5-метрову стелю та старовинні глечики на стелажах, в яких колись розтирали трави і ліки. Також на першому поверсі, але вже із боку двору, вхід до ще одного комерційного об’єкту – найдавнішого у місті магазину для дорослих. А підвальне приміщення займає дуже атмосферне місце, – кав’ярня, де збирається творча спільнота Вінниці. Тут регулярно відбуваються андеграундні зустрічі, «джеми» та поетичні читання, виставки-продажі картин художників з усієї країни.

На верхніх поверхах із відновленням Україною незалежності більшість квартир стали офісними приміщеннями. Початок же нового тисячоліття для цієї сторічної будівлі запам’ятався реставрацією її вишуканого центрального фасаду.

Володимир ПРИСЯЖНЮК, “СічНьюз”