skip to Main Content

Співачка Ліза Бібікова: «Тік-ток» – єдина рушійна сила для молоді»

Музика – це простір для натхнення. Саме творчість допомагає нам не зависнути в рутині. Ми чуємо хіти, лайкаємо, зберігаємо і відправляємо їх друзям. А чи замислювались ви коли-небудь, який складний шлях за цим стоїть?

Ексклюзивно для наших читачів кореспондентка сайту «СічНьюз» взяла інтерв’ю у молодої артистки із Вишгорода Лізи Бібікової, авторки нашумілого хіта «Поряд». 17-річна дівчина не лише розказала нам власну історію. Але й дала поради, які стануть у нагоді усім творчим людям!

Що надихає при створенні пісень

– Лізо, розкажіть, як розпочинали свій творчій шлях?

Коли мені було п’ять років, я мала звичку ходити по квартирі та співати.Згодом це усім набридло. Я постійно повторювала мамі, що хочу грати на фортепіано. Але у п’ять років у музичну школу ще не брали. Тому мама домовилася із жінкою, яка навчала мене вдома.

Згодом, вміючи вже трохи грати, я вступила у музичну школу. Навчалася там вісім років. Були моменти, коли мені хотілося усе покинути. Якщо чесно, я довго не розуміла, чому вчу сольфеджіо. Мені здається, його втямила лише тоді, коли закінчила музичну школу.

Коли Ви зрозуміли, що музика є вашим покликанням?

Писати пісні почала у 15 років. Раніше повною мірою не розуміла, навіщо воно мені потрібно. Але все сталося, як мало статися! Музична школа залишила у мені великий відбиток. Я щаслива, що так прагнула у неї потрапити, що навчалася й що змогла її закінчити. Ціную усіх викладачів. У восьмому класі музичної школи я почала врубатися, що сольфеджіо це прикольно. Хоча зізнаюсь, що за будь-якої нагоди прогулювала там уроки.

Втім, як не крути, але коли потрібно писати нові гармонії, я знову повертаюся до цієї музичної грамоти. Від «балди» дуже важко щось написати, треба знати хоча б мінімальні правила.

Що надихає при створенні пісень?

Мене надихає все. Мої друзі, життєві ситуації та дійсно все. Я маю дуже цікаве і насичене творче життя.

Скільки витрачаєте часу на написання тексту?

Зазвичай хороший текст народжується не більше, чим за 15 хвилин. Але, звісно, бувають різні ситуації. Іноді я просто пишу якусь тезу із часом приходжу до її розкриття. Буває, що тексти народжуються просто з цікавих рим. Все між собою взаємно пов’язано.

Коли відео “залітають”

Чи допомагає, на вашу думку, молодим артистам тік-ток?

Якщо ти починаючий артист, тік-ток – це єдине, що може тобі допомогти. У тебе немає альтернативних варіантів. Ми покладаємо на тік-ток багато надій, бо це єдина рушійна сила в цій індустрії для новачків. Ніхто із них не має коштів, а таргет-реклама своїх пісень насправді мало кому допомагала (мій досвід це підтвердив).

Ти пишеш пісню, заливаєш її в тік-ток. Але навіть, якщо це крутий трек, але це не формат тік-току, то, на жаль, відео не «залітають». Якщо ти хочеш знайти крутих артистів, ти їх не зустрінеш в тік-тоці, бо мережа їх просто не просуває.

І як власне на ваше життя й творчість він вплинув?

На моє життя точно позитивно вплинув тік-ток. Але, якщо чесно, від його дій завжди залежить настрій артиста. Коли він не просуває, люди починають сумніватися у своїх здібностях. Коли ти набираєш аудиторію, тобі стає значно простіше.

Працює над новим альбомом

Спеціально для «СічНьюз» артистка поділилася, що працює над новим альбомом, в якому пісні будуть мати незвичний для тік-току формат.

Зараз просто він на папері є. Поки що не записаний. Але пісні, які там будуть, точно не мають в собі того, що полюбляє тік-ток, – каже юна співачка.

Ви випустили неймовірний кліп до нової пісні «Скажи мені». Розкажіть про процес його створення і чи важко молодому артисту знімати кліпи?

Кліп ми зняли буквально за три-чотири години. Бюджет був виключно на білий та чорний папір, які слугують фонами в кадрах. Все інше просто неймовірна праця режисерки Саші Туз.

Я раджу молодим артистам знайомитись, пропонувати, не боятись писати багатьом режисерам. Навіть тим, які здаються суперпопулярними. Дивіться багато кліпів – і хороших і поганих. Не бійтесь створювати щось нове. Знаходьте творчих людей і не бійтесь їм довіряти.

Чи впізнають вас на вулицях? Якщо так, які емоції тоді відчуваєте?

Останнім часом мене впізнають набагато частіше. Декілька разів на тиждень точно. Мені дуже приємно, коли люди просто підходять і кажуть «дякуємо за творчість».

Я можу йти у поганому настрої. Але як бачу, що до мене підходять і впізнають, одразу стаю  щаслива. Незважаючи на це, я не відчуваю себе популярною. Насправді мене це подобається, я так асоціюю себе з андеграундом. Хоча знаю, що у мене багато слухачів.

Аліна ТАЛАН, «СічНьюз»

Поділитися
0 0 голосів
Рейтинг статті
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Back To Top