Вінничанка, яка пережила голодомор, поділилася популярними у ті часи рецептами печива

Сьогодні, 18 грудня, відзначається Міжнародний день випічки печива. Із цієї нагоди ми завітали до прабабусі журналістки «СічНьюз», Галини Іванівни. 85-річна жертва радянських репресій без прикрас розповіла про те, як люди намагалися вижити під час голодомору 1946 року, та поділилася декількома неймовірно легкими рецептами печива, які користувалися популярністю у ті скрутні часи.

Мене до сих пір жахає, коли згадую про те варварство, що з нами вчинили совєти. Мені на той момент було 8 років. І я пам’ятаю ту жалюгідну радянську пику, яка витріщалася на мене під час того, як забирали нашу пшеницю. Вона була зароблена власною, сімейною працею у колгоспах, – сказала Галина Іванівна.

За її словами, українці були наївними і щиро вірили в те, що колгосп їх прогодує. Тому не мали жодного господарства.

До голодомору ми намагалися себе задовольняти  великим баняком мамалиги, якої вистачало на три тижні. На свято могли і молочку придбати, за що були безмежно вдячні Богові. Кожний день перед єдиним прийомом їжі довго молилися і сподівалися на диво. Але його не сталося. Згодом мою сім’ю обікрали прихильники радянського режиму, і ми залишилися ні з чим, – доповідає Галина Іванівна про тодішній спосіб життя.

З 14 членів сім`ї, включно з її родичами, батьками, братами та сестрами, вижили лише Галина Іванівна та її старша сестра.

Вижили тільки за рахунок того, що ми об`їдали кору з дерев та крали гнилі яблука з чужих погребів. Загалом, тодішнє село, в якому я проживала, вже вважалося вимерлим. Ми із сестрою знайшли тимчасовий притулок у пані Наталії, сестри моєї матері, яка проживала у сусідньому селі. Вона утримувала нас протягом декількох місяців, допоки ми не знайшли собі роботу і спільною працею не заробили на дім, – продовжує бабця.

Отже, пані Наталія є тою людиною, яка врятувала юній селянці життя.  

Вона завжди привчала до найгірших моментів, які можуть трапитися в моєму житті. Також Наталія ще змалечку заохочувала мене до кулінарного мистецтва. В моїй хаті зберігся нотатник за 1960-ий рік, де були записані її найулюбленіші рецепти. Включно з печивом, яким ви так цікавитесь, – завершує Галина Іванівна.

Ось ці рецепти

Печиво «Авантюрист»

Інгредієнти:

125 г маргарину
125 г смальцю
300 г борошна
3 ст. ложки горілки
1 ст. ложка води
40 г цукру
Дрібка солі
¼ ч. ложки соди, погашена оцтом
Цукрова пудра

У просіяне борошно з цукром та сіллю, покласти смалець та нарізаний кубиками маргарин. Перетерти кінчиками пальців до утворення крихти. Зробити поглиблення у центрі борошняно-жирної маси, влити горілку, воду та соду п/о. Замішати тісто та розкачати пласт товщиною 0,5 см, вирізати печиво будь-якої форми та покласти у розігріту духовку на 180*С. Випікати до готовності.  Гаряче печиво обволокти у цукровій пудрі та викласти на тарілку. Печиво готове.

Печиво «Пісочне»

Інгредієнти:

130 г маргарину
80 г цукру + 50 г для посипки
3 ст. ложки майонезу
Дрібка солі
300 г борошна 
1 жовток
¼ ст. ложки соди

Знову ж. В просіяне борошно з цукром та сіллю добавити нарізаний кубиком маргарин, розтерти кінчиками пальців до крихтоподібної маси, у середину ємності влити жовток, майонез та соду п/о. Вирізати потрібні Вам форми, викласти на пергамент та випікати за температури 180*С.  За бажання, готове печиво посипати цукром або цукровою пудрою. Смачного!

Вікторія КАМІНСЬКА, “СічНьюз”