skip to Main Content

Вінницька студентка розгромила штучний інтелект у поетичному батлі

Редакція «СічНьюз» влаштувала оригінальний творчий експеримент. Ми запропонували скласти вірш на актуальну тему в Україні штучному інтелекту (ChatGPT) і 19-річній поетесі із Вінниці Аліні Талан. Вона є вихованкою творчої студії «Вітрила» Вінницького державного педагогічного університету.

Поезія мала бути виключно присвячена загиблим на російсько-українській війні Захисникам і Захисницям. Це допомагало оцінювати і порівнювати завдання.  

Після виконаної роботи редакція «СічНьюз» влаштувала відкрите опитування в соцмережі. Зокрема, який із двох віршів читачам подобається більше. На диво, за поезію молодої вінничанки проголосувати аж понад 96 % опитаних. Повний розгром модного штучного інтелекту!  

А яка Ваша думка, нам цікаво? Пишіть у коментарях.      

Поезія Аліни Талан

Донечка, моя люба, пробач.
Я не зможу тебе обійняти.
Моя душа віки вічні буде через це страждати.
Я не зможу забрати тебе із садочка,
у вітальні досі чекає моя блакитна сорочка.
Я не зможу повернути твою улюблену іграшку,
вона зі мною була у бою.
Люба моя принцеса, я обіцяю, що буду в раю.
Війна позбавила мене тіла,
але мир в Україні буде, так душа веліла
й вірять щиро люди.
А я завжди буду з неба бачити твої зелені, ніжні, очі
і у думках обіцяю гріти тебе щоночі.

Вірш, створений чатом GPT

У тіні білого вечора, в полум’ї зорі,
Звучить лагідний шепіт вітрів, та туга й моя.
Донько моя, в світі зітканому зі снів,
Згадуй про батька, в серці він завжди з тобою.
На полі бою, вогню і сльози далекі,
Стежками долі, як рідна кров, текли.
Та зоря таємна мене вже освітила,
Щоб шептати слова, ніжні, наче музика.
Донько кохана, вибач за те неповернене,
Що відірвало нас, що стало вічно живим.
Нехай мої слова, як дотик легенький,
Лікують рани серця, в тобі залишаючи слід.
Згадай мене, як вітерець весняний,
Що лагідно грає в твоїх русявих волоссях.
Спогад про мене, ніжний, як перший погляд,
Нехай буде моїм відлунням в твоїй душі.
Батько твій, у війні загублений,
Але любов його в твоєму серці вічна.
Не сумуй, донько, нехай весна приносить
Надію на краще, на світлий ранок новий.

Підготував Михайло ШАФІР, «СічНьюз»

Поділитися
0 0 голосів
Рейтинг статті
1 Коментар
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Валентина
6 місяців тому

Читачі не помилились юна поетеса дійсно дуже талановита та чутлива розумничка🤗

Back To Top