Вінницька волонтерка із великим серцем пропонує долучитися до акції «Зігрій військового»

У сірій рутині повсякденного життя, коли багато з нас скаржаться на банальні проблеми, з’являються люди, які своїми вчинками нагадують, наскільки великою може бути людська доброта. Однією із таких особистостей є вінничанка Наталя Нікітіна. Вона не лише присвятила 27 років свого життя службі в Збройних Силах України, а й робить важливий внесок у життя воїнів та безпосередньо постраждалих внаслідок воєнних конфліктів. Стрімка зміна фокуса з військової сфери на волонтерство виявилася для неї природним розвитком, який вона здійснює через участь у відомій організації “Бойове братерство України”.Одним із найбільш яскравих проєктів, ініційованих Наталею, є акція “Зігрій військового” до якого долучилися хлопці з братерства. Проєкт має на меті забезпечити військових на передовій теплим одягом.

Наголосивши на важливості навіть найдрібніших деталей, Наталя поділилася своїм досвідом військової служби:

Нам колись також передавали посилочки, у яких були шкарпетки. Ти на фронті багато ходиш, нога часто мокра. Це ж в десять разів гірше, холодніше. Вранці “собачий” холод, і сухі шкарпетки – це обов’язково.

Акція “Зігрій військового” має на меті збір теплого одягу для військових, які воюють на фронті. Зокрема, акція спрямована на збір шкарпеток, термобілизни, устілок, термосів, зимових спальників та інших необхідних речей. Наталя Нікітіна підкреслює важливість цього заходу, враховуючи, що під час служби на фронті ноги бійців часто мокнуть, і теплі шкарпетки є необхідністю.

Нагадуючи про власний досвід боротьби з холодом та вологістю на фронті, Наталя відзначила:

Мокрі шкарпетки ми скидали. Прати, сушити їх не будеш. Одягали пакети. І ноги були дубові, наче кілька днів у холодній воді стояли.

Підкреслюючи важливість психологічної підтримки, Наталя зазначила, що надзвичайні умови на фронті часто вимагають не лише фізичної, а й емоційної підтримки. Солодощі, як зазначає Наталя, можуть мати велике значення для підтримки бійців на передовій, особливо у моменти, коли вони мають справу з великим стресом:

Я обожнюю зефір. І пригадую, як мені його приносили. Я не знаю, з чим це пов’язано. Можливо, через викид адреналіну, але солодкого дуже хочеться.

Довідка

Більшість презентів військовим і дітям, які втратили батька на фронті, Наталя Нікітіна купує із власної пенсії. Хто хоче допомогти у цьому волонтерці, даємо її номер телефону (097-594-27-03) і банківської картки (4149 4993 4806 0342, з приміткою «на волонтерську діяльність»).  

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”