skip to Main Content

Вісім українців без важкої техніки втримали взвод на броні  

29-річний майор Олександр Дзюбенко – військовослужбовець 14-бригади оперативного призначення «Червона калина» (Калинівка). Торік Олександр проявив особливий героїзм, обороняючи село Бузову на Київщині.

Витіснили окупантів

Він розповів, як брав участь у звільненні від агресора Київської області.

– З 22 по 24 лютого 2022 року я перебував на бойовому чергуванні. Коли почався масований обстріл Києва, вся наша військова частина буда піднята по тривозі. 25 лютого ми вибули у Київську область для виконання бойових завдань, – повідомив Олександр Дзюбенко.

Бойовий шлях Олександр розпочав із Фастівського району. Потім, 25 березня, він вирушив до населенного пункту Ясногородка – там вже велися бойові дії. Військова частина вступила у бій.  А вже 26 березня українці здійснювали штурмові дії в районі населеного пункту Бузова (Київщина).

– Мали лише два БТР-и і два бронеавтомобілі «Кугуар». Ми прорвали лінію оборони противника, заїхали у населений пункт і дали там бій. Окупанти не витримали, відійшли на північну околицю Бузової, ближче до Житомирської траси. Тим часом ми потихеньку просувалися вперед, – згадує наш земляк.

Вісім «спартанців»

28 березня українці повністю витиснули ворога із Бузової. Росіяни відійшли за Житомирську трасу. Але окупанти не полишали надій повернути штурмом Бузову. 

– Вранці 29 березня на нас посунули два танки Т-80 і три БМП противника. Це орієнтовно був взвод ворога (30 військових). На позиції нас було лише вісім бійців. Але ми дали бій, після чого знищили близько 20 військових і підбили одну БМП. Втрати рахували і корегували свої дії за допомогою дрону «Мавік», – продовжує Олександр Дзюбенко.

Техніка росіян вимушено відійшла, повернулася до лісу. Якщо б ворог дізнався, що проти нього билися лише вісім незламних українців, ніколи б у це не повірив.

– Бо ми вели щільне вогневе враження з усіх наявних видів озброєння. Хоча володіли лише гранатометом і стрілецькою зброєю. Важкої техніки на той момент не мали взагалі.  Незважаючи на це, дали гідну відсіч агресору, – наголосив Олександр Дзюбенко.

Захищав південний напрямок

1 квітня ворог залишив Київську область. До червня 2022 року Олександр ще перебував у столиці. Займався інженерним обладнанням лінії оборони. Якщо б окупанти надумали повернутися, оборонні позиції Захисників вже були добре підготовлені.

5 червня Олександр Дзюбенко у складі своєї військової частини вирушив до Сєвєродонецьку. На сході України захищав також Лисичанськ, Білогоровку, Спірне.

Там перебував до травня 2023 року, після чого перебрався на південний напрямок. Зокрема, у населений пункт Вербове (Запорізська область). Там і виконував бойові задачі.

– У Вербовому зараз дуже напружена ситуація. Противник має перевагу щодо кількості дронів і технічного забезпечення. Ми наразі переважно перебуваємо в обороні, – сказав Олександр Дзюбенко.    

Важливість фізпідготовки для ЗСУ

Наразі, після багатомісячної участі у бойових діях,  Олександр Дзюбенко продовжує службу у Калинівці. Опікується спортивною підготовкою бійців. Днями в якості почесного гостя був запрошений на Кубок області з важкої атлетики, який пройшов у Вінниці. Там Олександру вручили подяку «за вагомий внесок у захист незалежності України».

— В юнацтві займався важкою атлетикою в спортивному товаристві «Колос». Віддав спорту половину свого життя. У нашій військовій частині люди мають бути фізично розвиненими. Спортом займаються всі. Не лише штангою, але й кросфітом та семиборством, — сказав Олександр Дзюбенко.           

Виявляється, спортивна підготовка має особливе значення під час бойових дій.

— Бійці, які не займалися спортом хоча б на аматорському рівні, не можуть повноцінно виконувати бойові задачі. Такі люди навіть не спроможні донести до бойової позиції екіпіровку і боєприпаси, що разом важать понад 30 кг, — пояснив майор.  

Фелікс ЖАНІН, «СічНьюз»          

Поділитися
0 0 голосів
Рейтинг статті
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Back To Top