Боєць-доброволець з Польщі розповів “СічНьюз”свою історію

Історія має безліч прикладів, коли народи різних країн об’єднувалися в одне ціле, щоб захищатися від ворога. Сьогодні, коли Україна веде героїчну боротьбу проти російського агресора, до неї приєднуються добровольці з усього світу. Польща не є виключенням.

Павел Квятонь – звичайний чоловік, який жив у Польщі.  Він мав спокійне, звичайне життя зі своїми радощами та проблемами. Однак, коли росія підступно напала на українські землі, почала вбивати та знищувати мирне населення, він не зміг сидіти, склавши руки.

«Воювали з росіянами тисячі років»

Знаєте приказку: якщо залишаєтеся бездіяльним у присутності зла, ви винні в цьому так само, як і той, хто його вчинив? У Польщі та України були складні взаємини в минулому, але це гріхи наших дідів. У ці дні ми творимо нову спільну історію наших народів, – почав розповідати свою історію сайту “СічНьюз” польський військовий Павел Квятонь.

Також він додав, що приїхав захищати Україну і людей, які тут живуть. І все через те, що він розуміє, як це – коли у життя твоєї країни втручаються іноземні вороги.

Ми воювали з росіянами тисячі років. Нині я захоплююся українською боротьбою за незалежність. Не міг дивитися на себе в дзеркало, знаючи, що тут відбувається, – розповідає військовий.

Працював архітектором

Павел працював архітектором і спеціалістом із екологічних житлових рішень. Однак він вирішив змінити своє звичне життя, одягнути військову форму й поповнити ряди військових ЗСУ. Його найближчі рідні та знайомі не знали про це до останнього!

Коли іноземний солдат приєднується до українських військових, потрібно кілька тижнів, щоб розібратися із документами. Я просто зник із свого минулого життя приблизно на два місяці. Більшість іноземних військових тримають в таємниці те, що ми робимо. То ж, коли я був готовий, записав відео для родини, – додає Павел.

Родичі тоді дуже хвилювалися, і певно, хвилюються й зараз. Але підтримують мене, і я вдячний їм за це, каже військовий.

Мовний бар’єр  

Чоловік дуже погано розмовляє українською. Він поділився, з якими труднощами через це зустрівся та як долає мовний бар’єр.

Коли я вступив на службу, офіційною мовою Міжнародного легіону оборони України була англійська. Весь персонал, який контактує з нами, дуже добре розмовляє та розуміє цю мову. Наші українські партнери дуже професійні, тому із ними не було проблем. Також я трохи розумію українську. Намагаюся швидко вчитися, – зазначає чоловік.

Однак він додав, що медичний персонал в лікарнях здебільшого не розуміє англійської мови, і їм важко спілкуватися з іноземними бійцями. Тож евакуйовані з фронту поранені «легіонери» мають певні проблеми через це.

До речі, український легіон приймає багатьох іноземних бійців. Зокрема, іспаномовних. І це проблематично, але для легіону вкрай потрібен персонал. Іспанцям набагато важче. Адже польська і українська мови мають певну подібність, чого не скажеш про іспанську.

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”