Планують облаштувати громадський простір для вінничан із порушеннями зору
У Вінниці, як відомо, існує підприємство Українського товариства сліпих. Там містяни із порушенням зору не лише працюють, але й проводять дозвілля. Зокрема, беруть участь в художній самодіяльності, відвідують шахово-шашковий клуб і бібліотеку, де є книги зі шрифтом Брайля.
Але у осередку УТОС збираються вивести це на більш високий рівень. Зокрема, прагнуть облаштувати на базі підприємства незрячих громадський простір. Опікується цим проєктом голова правління міської та обласної організації УТОС Віктор Зелінський. Він є частково незрячою людиною.
Міську організацію незрячих Віктор Зелінський. очолює із 2016 року, обласну — лише із цього року. Членом УТОС він є із 1989 року. Закінчив спеціальну школу для слабозорих дітей у Самгородку. Спочатку перебував у Жмеринській територіальній організації, а потім почав працювати робітником на вінницькому підприємстві незрячих і перейшов до осередку УТОС міста над Бугом. Віктор Зелінський закінчив Вінницький педінститут та інститут післядипломної освіти вчителів. Викладав історію у вечірній школі на базі підприємства УТОС. Також працював у бібліотеці для слабозорих.
На чолі обласної організації намагаюся налагодити співпрацю із територіальними громадами, покращити їхню роботу. Останнім часом ми покращили забезпечення технічними засобами вінничан з інвалідністю по зору, вони також отримують грошову допомогу до деяких свят. Активно намагаємося долучати слабозорих до творчої і спортивної діяльності, — продовжує Віктор Зелінський.
Новим важливим кроком міської та обласної організацій УТОС є участь в грантових проєктах. Задумок та цікавих ідей не бракує.
В першу чергу за допомогою грантової допомоги збираємося на базі нашої бібліотеки облаштувати громадський простір. Щоб людина там могла випити чаю, послухати аудіокнигу чи музику, поспілкуватися із колегами і друзями. Наразі вивчаємо аналогічний досвід інших регіонів. В першу чергу громадський простір буде пристосований для незрячих і слабозорих, членів їхніх родин та працівників підприємства. Але двері там будуть відкриті й для інших людей, які хочуть познайомитися із життям людей з особливими потребами. У приємній обстановці громадського простору такі зустрічі будуть дуже корисними для всіх, — пояснив Віктор Зелінський.
Також, серед іншого, очільник місцевого осередку УТОС прагне за допомогою грантів забезпечити всіх незрячих озвученими глюкометрами і тонометрами. Вони коштують в середньому 1400 гривень. А для незрячого непрацюючого пенсіонера це дуже велика сума.
Фелікс ЖАНІН, «СічНьюз»
